Справа № 408/2087/19-ц

Провадження № 2/408/986/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд у складі:

головуючого-судді: Кускової Т.В.

при секретареві: ОнопричЛ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Станично-Луганської селищної ради Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що батько позивача ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе своє майно заповідав своєму синові - позивачу ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 за життя мав у власності житловий будинок, який розташований аз адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що Ѕ частина вказаного житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМС № 045670 , виданого Станично-луганською нотаріальною конторою 04 лютого 2009 року за реєстровим номером № 235, а інша Ѕ частина зазначеного житлового будинку також належить ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідчений 1-шою Луганською державною нотаріальною конторою 25 червня 1960 року за реєстровим номером 16044. Таким чином ОСОБА_2 за життя не встиг зареєструвати право власності на вказану нерухомість, оригінал договору також було втрачено.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивач 20 березня 2019 року звернувся до нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, де за його заявою нотаріусом було заведено спадкову справу, зареєстровану в Спадковому реєстрі, але Ѕ частину житлового будинку не було оформлено як спадщину з причин відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, оскільки він був втрачений.

На цій підставі нотаріусом було винесено постанову про відмову в учиненні нотаріальної дії, в якій було рекомендовано з вернутися з позовом до суду.

У зв`язку з наведеним просив суд визнати за ним право власності за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 право власності за позивачем на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма надвірними спорудами.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, звернувся до суду з заявою в якій просить розглядати справу за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23 березня 2018 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Станиця-Луганська Луганської області.

Померлий ОСОБА_2 був батьком позивача по справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21 березня 1967 року, виданого Станично-луганським палацом Щастя Луганської області, актовий запис № 41.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, позивач є спадкоємцем за заповітом, що слідує з копії заповіту, посвідченого 28 березня 2017 року приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Даровською Н.М., реєстровий номер № 547, згідно змісту якого ОСОБА_2 заповідав все свої майно позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої увійшла 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який знаходить своє підтвердження в копії свідоцтва про право власності на спадщину за законом, ВМС №045670, посвідчене 04 лютого 2009 року державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори Перепелицею І.В., реєстровий номер № 235 та в копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 березня 2009 року №22032477.

З копії договору № 66 про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого 1-шою Луганською державною нотаріальною конторою 25 червня 1960 року за реєстровим номером 16044, вбачається, що відділ комунального майна Станично-Луганської районної ради народних депутатів Луганської області в особі голови селищної ради Копаєва В.А. на підставі рішення виконкому від 18 березня 1960 року № 101 надав в безстрокове користування ОСОБА_2 під забудівлю житлового будинку земельну ділянку площею сімсот кв. метрів згідно плану земельної ділянки, з зобов`язанням користувача збудувати житловий будинок площею 44,96 кв.м. з надвірними господарчими будівлями.

Копією рішення виконкому Станично-Луганської районної ради народних депутатів Луганської області від 18 березня 1960 року № 101, підтверджується факт прийняття рішення органу місцевої влади про надання в безстрокове користування ОСОБА_2 під забудівлю житлового будинку земельну ділянку площею сімсот кв. метрів згідно плану земельної ділянки, з зобов`язанням останнього скласти необхідну технічну документацію в БТІ.

З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 10 серпня 2018 року № 12/2315, виданого комунальним підприємством «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації» та довідки-характеристики на об`єкт нерухомого майна 04 жовтня 2018 року вбачається, що власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма надвірними спорудами, є ОСОБА_1 - Ѕ частки (згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ВМС № 045670 ) та Ѕ частки (згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідчений 1-шою Луганською державною нотаріальною конторою 25 червня 1960 року за реєстровим номером 16044).

Згідно довідки від 28 березня 2019 року № 1174, виданої виконавчим комітетом Станично-Луганської районної ради Луганської області, слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії паспорту позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 29 вересня 1999 року, підтверджується, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1261 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України № 296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Мінюсті України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Із постанови від 12 березня 2019 року державного нотаріуса Станично-Луганської ДНК Кондратьєва В.М. вбачається, що нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано жодного документа, який посвідчує право власності померлого ОСОБА_2 на 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та було рекомендовано звернутися до суду.

З копії листа-повідомлення нотаріуса Станично-Луганської ДНК Кондратьєва В.М. вбачається, що від 10 червня 2019 року № 632/01-09 та доданих до нього інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10 червня 2019 року № 56463557 і копії спадкової справи встановлено, що в Спадковому реєстрі інформації наявний запис про заведення спадкової справи № 101/2019 за номером у спадковому реєстрі № 63927256 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , не може.

Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) відфізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У порядку статей 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) відфізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя ст. 1223 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захистсвогоцивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259,265,268,392ЦПК України, ст.1216-1218, ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за заповітом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 29вересня 1999року) на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма надвірними спорудами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кускова Т.В.