Справа №2-1396/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2010 року Ленінський районний суд міста Вінниці в складі головуючого судді Овсюка Є.М.

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м.Київ про відшкодування втраченої частини зарплати і інших витрат,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у м.Київ про відшкодування втраченої частини зарплати і інших витрат.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.11.2006 року апеляційна скарга відповідача відхилена, а ухвала суду першої інстанції від 24.05.2006 року залишено без змін, якою в свою чергу визнано дії і бездіяльність відповідача неправомірною. Внаслідок таких неправомірних дій і бездіяльності позивач втратив частину зарплати з причин затримки в їх отримані і інфляції. Відповідно до Постанови Кабміну № 1289 від 31.01.2001 року втрачені кошти слід відшкодувати. Позивачу доводилось нести грошові витрати по листуванню з відповідачем тощо. Крім того він був змушений ходити по судах тривалий час переживати і страждати, бо є чинне рішення суду про стягнення боргу зарплати, але воно неправомірно не виконується відповідачем і цей факт встановлений чинним рішенням суду. Позивач є ветераном війни, інвалідом другої групи учасником бойових дій, а тому відновлення в судах справедливості і його порушених прав нанесло йому моральну шкоду. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом, оскільки на його думку понесені ним витрати коштів, як і моральна шкода підлягають відшкодуванню з боку органу дії якого визнано незаконними.

В судовому засіданні позивач надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 12000 гривень, 500 гривень в відшкодування фактичних витрат по вирішенню спору.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча про розгляд справи був повідомлений завчасно та належним чином про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи. Суд, вирішив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про часткове задоволення даного позову з наступних підстав.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниці від 24.05.2006 року визнано дії і бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС м.Києва по виконанню виконавчого листа № 2-а-148 виданого Ленінським районним судом м.Вінниці неправомірними.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.08.2006 року відмовлено відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м.Києва у поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м.Вінниці від 24.05.2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м.Києва.

Таким чином суд прийшов до висновку, що факт порушення прав і законних інтересів позивача встановлено чинним рішенням суду. Відповідно є підстави, згідно ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» для відшкодування відповідачем понесених позивачем фактичних витрат по вирішенню спору, що підтверджується судом квитанціями, які містяться в матеріалах справи на загальну суму 500 гривень.

Суд, вважає також, що позивачеві нанесена моральна шкода відповідно до ст. ст. 1172, 1173 ЦК України, так як він був змушений неодноразово звертатись до суду, що наносило йому додаткових моральних страждань. Суд враховує те, що позивач є ветеран війни, учасник бойових дій, інвалід ІІ групи, тому моральна шкода підлягає частковому задоволенню в розмірі 500 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у м.Київ на користь ОСОБА_1 500 гривень понесених витрат по вирішенню спору, а також 500 гривень моральної шкоди.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя