Справа № 22ц-931/2010 р.               Головуючий у I інстанції – Бечко Є.М.

Категорія – цивільна               Доповідач - Євстафіїв О.К.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В.,

суддів: Євстафіїва О.К., Заболотного В.М.,

при секретарі Штупун О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про відновлення пенсійних прав,

В С Т А Н О В И В:

     В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить скасувати дану постанову і відмовити у задоволенні позову.

     У грудні 2009 р. ОСОБА_5 пред’явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, в якому просила зобов’язати відповідача перерахувати підвищення до пенсії як дитині війни, яке вона отримувала у 2008 р., й виплатити їй це підвищення у сумі, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком, який визначається згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, визнавши неправомірною дією виплату їй відповідачем в 2008 р. підвищення як дитині війни у меншому, ніж вказаний, розмірі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона має статус дитини війни. Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова щомісячно повинно їй виплачувати підвищення до пенсії у сумі, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком, який визначається згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Проте відповідач у 2008 р. виплачував їй підвищення, про яке йдеться, у меншому, ніж зазначено вище, розмірі.

     Оскаржуваною постановою позов частково задоволено: визнано протиправною виплату УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни в період з 04.12.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі, меншому ніж 30% мінімального розміру пенсії за віком, який визначається згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і зобов’язано відповідача здійснити перерахунок підвищення за даний період відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та виплатити заборгованість, що утворилася внаслідок недоплати підвищення, про яке йдеться.

     Не погоджуючись з цією постановою, УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова посилається на те, що воно у 2008 р. виплачувало ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни у тому розмірі, в якому його було встановлено чинним законодавством.

    Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     Вирішуючи справу по суті, суд І інстанції виходив з того, що у 2008 р. відповідач виплачував позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розмірі, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний зробити відповідний перерахунок даного підвищення за період з 04.12.2008 р. по 31.12.2008 р. – в межах строку позовної давності. Ці висновки суду є вірними.

     Так, по справі встановлено наступне.

     ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни; у 2008 р. вона перебувала на обліку в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова та отримувала пенсію, що підтверджується витягом з її паспорта та копією пенсійного посвідчення (а.с. 3, 4).

     Протягом 2008 р. відповідач виплачував позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі.

     Дані обставини учасниками судового розгляду не оспорюються.

     Жодного доказу того, що підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_5 виплачувалося у належному розмірі, та жодного доводу щодо цього з посиланням на норми чинного законодавства УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова суду не навело й не надало.

     Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.

     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313 – 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова відхилити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2010 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                         Судді: