№ 1-348/10

ВИРОК

Іменем України

6 квітня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі - Титенко Ю.А.,

з участю прокурора – Лісової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, офіційно не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2раніше не судимого згідно з вимогами ст. 89 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366  КК України, –

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього», яке зареєстроване як юридична особа Голосіївською районною державною адміністрацією, згідно свідоцтва про державну реєстрацію №1068 102 0000 017212 від 24.10.2006 року за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 26.10.2006 року за №15916, зареєстроване платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №100011930 від 12.01.2007 року, якому присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ- 34663703 та індивідуальний податковий номер платника ПДВ- 346637026508.

Рішенням засновника ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього», яке зафіксоване в протоколі № 13 від 17.06.2009 року, директором цього підприємства обрано ОСОБА_1, який з 19.06.2009 року приступив до виконання обов’язків директора ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» з повноваженнями згідно статуту. Посада головного бухгалтера на ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» не передбачена, тому  функції головного бухгалтера по веденню податкового обліку на цьому підприємстві одноособово виконував ОСОБА_1  

Відповідно до пункту 9.8 статуту ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» - товариство сплачує податки та інші обов’язкові платежі згідно з чинним законодавством України; відповідно до пункту 11.2 цього статуту - директор здійснює керівництво поточною діяльністю товариства і повноваження директора визначаються даним статутом; відповідно до пункту 11.3 цього статуту – директор організовує роботу товариства і несе персональну відповідальність за його діяльність, керує діяльністю товариства, діє від імені товариства без довіреності та має право підпису документів, представляє інтереси підприємства у його відносинах з різними державними органами, укладає договори (контракти) та інші угоди.

Вiдповiдно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» та пунктів 2, 3, 6, 7 ст. 8, пункту 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ОСОБА_1 як керівник та єдина службова особа ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» був відповідальним за керівництво підприємством, організацію та ведення бухгалтерського обліку, забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, а також був відповідальним за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, складання та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, крім того був відповідальним за подавання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та одноособово відповідав за правильність нарахування і сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів платником податку - юридичною особою ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього».

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього», будучи єдиною службовою особою цього підприємства та виконуючи в тому числі й функції головного бухгалтера, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, пов'язані з веденням бухгалтерського та податкового обліку, з своєчасною подачею достовірних документів податкової звітності та з нарахуванням та своєчасною сплатою податків, тобто, згідно п. 1 прим. до ст. 364 КК України, являвся службовою особою.

Однак, всупереч службовим інтересам директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, ставлячи свої власні інтереси та вузьковідомчі інтереси підприємства вище загальнодержавних, керуючись при цьому своїм корисним мотивом, який виразився в бажанні усунутись від виконання своїх службових обов’язків перед Державним бюджетом щодо сплати податків та фактично протиправного отримання економічної вигоди за рахунок Державного бюджету, діючи умисно та на шкоду бюджетних споживачів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах та бажаючи настання таких наслідків, в 2009 році умисно порушував податкове законодавство України, чим ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах та здійснив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах:

Так, директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, умисно ухилився від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за наступних обставин:

ОСОБА_1, являючись директором ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього», умисно та з метою ухилення від сплати податків цим підприємством у звітних податкових періодах – червні та липні 2009 року завищив суму податкового кредиту з ПДВ, особисто склав та підписав недостовірні податкові декларації з податку на додану вартість та подав їх до ДПІ у Голосіївському районі м. Києві.  

Зокрема, у звітних податкових періодах – червні та липні 2009 року директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1 у податкових деклараціях з ПДВ та додатку № 5 до цих декларацій, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, безпідставно відобразив суму податкового кредиту з ПДВ – 2 млн. 633 тис. 333 грн. по неіснуючим безтоварним операціям нібито щодо придбання товарів у підприємства з податковим номером платника ПДВ – 304039526594, а саме - ТОВ «Кочубей» (код ЄДРПОУ 30403956).

Директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1 не надав оригіналів первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ «Кочубей», що вказує на відсутність документального оформлення таких господарських операций.

Крім того, встановлено, що ТОВ «Кочубей» з 30.01.2008 визнане банкрутом і жодних господарських операцій та фінансових розрахунків з ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ніколи не здійснювало.

Вищезазначені обставини вказують на фіктивність і безтоварність господарських операцій між ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» та ТОВ «Кочубей» та свідчать про те, що директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1 не міг взагалі отримувати будь-які товари (роботи, послуги) від ТОВ «Кочубей».

Таким чином ОСОБА_1 у звітних податкових періодах – червні та липні 2009 року знаючи про відсутність реальних господарських операцій з ТОВ «Кочубей», не мав права на податковий кредит з ПДВ на суму 2 млн. 633 тис. 333 грн., однак з метою ухилення від сплати податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за ці звітні періоди умисно визначав суму податкового кредиту за неіснуючими господарськими операціями з ТОВ «Кочубей».

Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товарів. Відповідно до  п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках, при цьому оригінал надається покупцю, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів. Однак, директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1 не отримував взагалі  податкової накладної від ТОВ «Кочубей», тому у нього на момент подачі податкової декларації з ПДВ за червень та липень 2009 року були відсутні податкові та розрахункові документи, які надають право на податковий кредит.

Не зважаючи на це, ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи злочинність своїх дій та розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності, змінюючи свій підпис та виконуючи його іншим чином, особисто підписав від імені керівника та головного бухгалтера, офіційний документ податкової звітності – податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року, знаючи при цьому, що до цього документу внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів від ТОВ «Кочубей», після чого особисто поставив на цій декларації відтиск печатки підприємства ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» та подав цю офіційну податкову декларацію до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул. Жилянська, 23), де вона була зареєстрована, тобто використана, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» реєстр . № 175870 від 20.07.2009 з додатком – розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах особисто підписав, офіційний документ податкової звітності – податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року, знаючи при цьому, що до цього документу внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів від ТОВ «Кочубей», після чого особисто поставив на цій декларації відтиск печатки підприємства ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» та подав цю офіційну податкову декларацію до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул.Жилянська, 23), де вона була зареєстрована, тобто використана, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» реєстр. № 202018 від 10.08.2009 з додатком – розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Згідно з обвинувальним висновком, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 56 від 08.02.2010 податкова декларація з ПДВ за липень 2009 року підписана ОСОБА_1

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 08.10.2004 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» - фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

Згідно з обвинувальним висновком, відповідно до акту № 515/1-23-02-34663703 від 31.08.2009 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» з питань формування податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 1.07.2009 по 31.07.2009» та податкового повідомлення-рішення № 0000892302/0 від 9.09.2009 директором ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, в порушення вищевказаних норм податкового законодавства, не сплачено до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 1 млн. 008 тис. 333 грн., що більш ніж в 3333 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, згідно висновку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 44/23-0722 від 03.02.2010 - директором ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, в порушення вищевказаних норм податкового законодавства, не сплачено до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 1 млн. 625 тис. 000 грн., що більш ніж в 5371 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ОСОБА_1 будучи службовою особою, а саме директором ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього», умисно та з метою ухилення від сплати податку на додану вартість безпідставно та в порушення вищевказаних норм податкового законодавства безпідставно сформував у податковому обліку свого підприємства податковий кредит з ПДВ на загальну суму 2 млн. 633 тис. 333 грн. від підприємства ТОВ «Кочубей», з яким ніколи не проводив господарських операцій, чим умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку на додану вартість на суму 2 млн. 633 тис. 333 грн., а саме:

-   за червень 2009 року на загальну суму 1 млн. 008 тис. 333 грн., що більш ніж в 3333 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

-   за липень 2009 року на загальну суму 1 млн. 625 тис. 000 грн., що більш ніж в 5371 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто загалом яка в п’ять тисяч і більше разів (8 705 разів) перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а тому є особливо великим розміром.

Крім того, директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, з метою ухилення від сплати податків, при вище вказаних обставинах склав, підписав та подав до державної податкової інспекції завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки:

Так, директор ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1 при вище вказаних обставинах, втілюючи у життя розроблений ним злочинний план, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 2 млн. 633 тис. 333 грн., перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи злочинність своїх дій та розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності, змінюючи свій підпис та виконуючи його іншим чином, особисто підписав від імені керівника та головного бухгалтера, офіційний документ податкової звітності – податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року, знаючи при цьому, що до цього документу внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів від ТОВ «Кочубей», після чого особисто поставив на цій декларації відтиск печатки підприємства ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» та подав цю офіційну податкову декларацію до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул. Жилянська, 23), де вона була зареєстрована, тобто використана, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» реєстр   № 175870 від 20.07.2009 з додатком – розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах особисто підписав, офіційний документ податкової звітності – податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року, знаючи при цьому, що до цього документу внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів від ТОВ «Кочубей», після чого особисто поставив на цій декларації відтиск печатки підприємства ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» та подав цю офіційну податкову декларацію до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул.Жилянська, 23), де вона була зареєстрована, тобто використана, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» реєстр. № 202018 від 10.08.2009 року з додатком – розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Згідно з обвинувальним висновком, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 56 від 08.02.2010 року податкова декларація з ПДВ за липень 2009 року підписана ОСОБА_1

Внаслідок умисного складання, видачі та використання вищезазначених завідомо неправдивих податкових декларацій з ПДВ з додатками до них директором ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» ОСОБА_1, до бюджету не надійшло податку на додану вартість на суму 2 млн. 633 тис. 333 грн., а саме:

-   за червень 2009 року на загальну суму 1 млн. 008 тис. 333 грн., що більш ніж в 3333 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

-   за липень 2009 року на загальну суму 1 млн. 625 тис. 000 грн., що більш ніж в 5371 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а всього на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів (8 705 разів) перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а тому такі його дії призвели до тяжких наслідків.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю та пояснив, що в червні 2009 року влаштувався за оголошеннями на роботу до ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього». Згідно протоколу № 13 від 17.06.2009 загальних зборів учасників ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» його призначено на посаду директора цього підприємства та наділено повноваженнями щодо контролю за діяльністю цього підприємства, підписання всіх документів, в тому числі й документів податкової звітності. За час роботи в ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» він підписував документи податкової звітності, в тому числі й податкові декларації з ПДВ. При цьому розумів, що у разі неправильного відображення в податкових деклараціях даних про діяльність підприємства, наслідками є неотримання бюджетів різних рівнів податків, а як наслідок це тягне до юридичної відповідальності різних видів. Також розумів, що відповідальним за правильне ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звiтiв, iнших документiв, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податкiв до бюджету являється керівник і головний бухгалтер. Брав участь у податковій перевірці ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» і згоден з виявленими порушеннями податкового законодавства, відображеними в акті документальної перевірки ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» № 515/1-23-02-34663703 від 31.08.2009року.   Податкові декларації за червень і за липень 2009 року підписані ним особисто. Зокрема, податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року він підписував власним підписом, а податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року підписував він, але підпис змінював, роблячи його не схожим на власний підпис. Зміну підпису у податковій декларації за червень 2009 року робив тому, що не володіє спеціальними знаннями, тому боявся підписати неправильний документ та нести за це відповідальність, тому вирішив підписувати документи не своїм особистим підписом, а змінити його. Наступного ж місяця (в липні 2009 року) звик підписувати документи, побачив, що ніякої відповідальності не настає, тому почав підписувати всі документи своїм особистим підписом. Тому податкова декларація з ПДВ за липень 2009 року підписана ним власним підписом. При цьому він пояснив, що розумів, що в податкових деклараціях з ПДВ за червень та липень 2009 року занесені дані щодо проведення господарських операцій з ТОВ «Кочубей», однак ніколи не проводив господарських операцій з ТОВ «Кочубей». Не знає, де розташоване дане підприємство і нікого зі службових осіб цього підприємства не знає. ОСОБА_2 не знає і ніколи з ним не зустрічався. Стосовно віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ в розмірі 1 млн. 625 тис. 000 грн. (червень) та 1 млн. 008 тис. 333 грн. (липень) за нібито проведеними господарськими операціями з ТОВ «Кочубей» він, пояснив, що не пригадує, де саме отримав копії документів з реквізитами ТОВ «Кочубей» і розуміючи, що підприємство ТОВ «АТП КМБ-1 ім. М.П. Загороднього» повинно сплачувати багато податків до бюджету, вирішив віднести до складу податкового кредиту з ПДВ за червень та липень 2009 року необхідні (для зменшення податкового зобов’язання) суми ПДВ за неіснуючими господарськими операціями. Для цього у додатку № 5 податкових декларацій з ПДВ за червень та липень 2009 року він зазначив реквізити ТОВ «Кочубей». Пізніше до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва він для прикриття та підтвердження  фіктивної господарської операції з ТОВ «Кочубей», надавав копії договору та податкової накладної, але насправді ці копії неправдиві, а оригіналів таких документів не існує. У вчиненому розкаюється. Злочини вчинив, так як не мав досвіду роботи на керівних посадах, не усвідомлював усієї відповідальності за свої дії, не думав, що за вище вчинені ним діяння настане кримінальна відповідальність. У вчиненому злочині щиро розкаюється.

Підсудний повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1  в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов’язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфіковані вірно.

При призначення ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься відповідно злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України – до тяжких злочинів, а передбачений ч. 2 ст. 366 КК України – до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який   раніше не судимий згідно з вимогами ст. 89 КК України, за даними облікової документації  не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має середню технічну освіту, працює, за місцем проживання характеризується виключно позитивно як спокійний, ввічливий, трудолюбивий хлопець, який з повагою ставиться до членів суспільства, приймав активну участь в спортивному житті села, не порушує громадський порядок, обставини, що пом’якшують покарання, - визнання вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання.   Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій вказаних частин статей із призначенням, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України додаткових покарань із врахуванням вимог ст. 77 КК України. Проте суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу та обставини, що пом’якшують його покарання, можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

При цьому, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, його наслідки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування основного покарання із встановленням максимального можливого іспитового строку – 3 роки, з покладенням, на нього ряду обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимогx  ст. 81 КПК України, долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 366   КК України і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 212 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 3 роки;

за ч. 2 ст. 366 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази:

документи що знаходяться в томі 2 на а.с. 4-101, 105-308, і томі 3 на а.с. 4-107, 112-203; в томі 4 на а.с. 11-117, 123-166 кримінальної справи № 1-348/10 (№ 51-2900) зберігати при матеріалах кримінальної справи № 1-348/10 (№ 51-2900).

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі – вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 56 від 8.02.2010 року в розмірі 1095,25 гривень на рахунок НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 призначення платежу: послуги експерта.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя                                                                                            Г.В.  Бондаренко