№ 4-610/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В.
при секретарі Титенко Ю.А.,
за участю прокурора Фрича А.В.,
скаржниці – ОСОБА_1,
зацікавленої особи – ОСОБА_2,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановила:
ОСОБА_4. подала до суду скаргу на постанову заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, посилаючись на те, що вона порушена безпідставно, оскільки в матеріалах, на підставі яких її порушено, відсутні дані, які б підтверджували ступінь тяжкості отриманих ОСОБА_2 тілесних пошкоджень, та їх причинно-наслідковий зв’язок із порушенням нею правил дорожнього руху, а саме, немає висновків судово-медичної експертизи. Крім того, скаржниця зазначає, що за порушення ПДР України її вже було піддано адміністративному стягненню.
В ході судового розгляду скарги ОСОБА_4 просила задовольнити її скаргу частково в частині скасування постанови заступника прокурора про порушення кримінальної справи відносно неї, а від прохання в частині скасування постанови заступника прокурора про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відмовилась, оскільки оскарження такої категорії постанов до суду не передбачено законом. Скаржниця вказала про те, що в повному обсязі підтримує наведені нею в скарзі доводи щодо безпідставності порушення кримінальної справи відносно неї, крім того, зазначила, що її було вже притягнуто за вказане правопорушення до адміністративної відповідальності і двічі її притягати є незаконним.
ОСОБА_2 пояснила, що вона отримала зазначені в постанові тілесні ушкодження не в результаті ДТП, винною у якому була її дочка ОСОБА_1, а в результаті падіння, яке трапилося до пригоди. Вона зламала руку раніше та попросила дочку її відвезти до лікаря. Коли вони їхали до лікарі, сталося ДТП, в результаті якого вона отримала незначні тілесні ушкодження. Вони викликали швидку допомогу, оскільки її рука продовжувала боліти. Лікарі, коли приїхали, зробили безпідставний висновок про те, що руку вона пошкодила під час ДТП, хоча насправді вона її пошкодила до вказаних подій. ОСОБА_2 зазначила, що відмовилась від проведення будь-яких експертиз, оскільки в результаті ДТП отримала лише незначні тілесні ушкодження і тому просила скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Прокурор вказав, про те, що оскільки в діях ОСОБА_1 формально вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і враховуючи те, що для встановлення всіх необхідних об’єктивних обставин по справі необхідно проводити досудове слідство, а саме певні слідчі дії, такі як: призначити експертизу, встановити та допитати очевидців і свідків пригоди, допитати підозрювану тощо, він вважає скаргу безпідставною, а постанову заступника прокурора законною та обґрунтованою. Вважає, що в прокуратури були приводи і підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1., тому просить скаргу останньої залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні було встановлено, що постановою заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року було скасовано постанову інспектора ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району ОСОБА_5 від 25.09.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України.
При винесення вказаної вище постанови від 1.02.2010 року в частині скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи заступник прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 дійшов висновку, що постанова інспектора ВДАІ є незаконною.
Приводом та підставами для винесення постанови від 1.02.2010 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину та матеріали перевірки, проведеної прокуратурою Голосіївського району м. Києва в порядку ст. 97 КПК України, що вказують на наявність ознак злочину. В ході зазначеної перевірки було встановлено, що 17.09.2008 року близько 13 год. 45 хв. в м. Києві на перехресті вул. Саксаганського та вул. Володимирської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «ЛАЗ А 183 D-1», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Ніссан Альмера», державний номер НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_1 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Ніссан Альмера», державний номер НОМЕР_2, згідно медичної документації отримала тілесне ушкодження у вигляді перелому правої плечової кістки в ділянці нижньої третини. В ході перевірки було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 12.1 ПДР України, що знаходиться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до вимог ст. ст. 236-1, 236-5, 236-7 КПК України до суду можуть бути оскаржені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, про закриття справи та про порушення кримінальної справи. Оскарження постанов про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи до суду кримінально-процесуальним законодавством не передбачено. Враховуючи викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 відмовилася від свого прохання у скарзі в частині скасування постанови заступника прокурора від 1.02.2010 року про скасування постанови інспектора ВДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи, скаргу ОСОБА_1 в цій частині слід залишити без задоволення.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводу та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, приводом до порушення кримінальної справи є, в тому числі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 за № 1-17/2009 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
При дослідженні матеріалів, на підставі яких 1.02.2010 року заступником прокурора ОСОБА_3. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставою – матеріали перевірки, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Однією із обов’язкових ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України є спричинення внаслідок порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження. Відповідно до вимог ст. 76 КПК України ступінь тяжкості та характер тілесних ушкоджень визначаються виключно шляхом призначення експертизи по справі.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, на момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у прокурора були відсутні достатні фактичні дані, які б вказували та підтверджували факт отримання ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Наявність довідки з травмпункту, згідно якої у ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у виді перелому, не вказує на його ступінь тяжкості та на причинний зв’язок утворення вказаного ушкодження із дорожньо-транспортною пригодою, що сталася за участю водія ОСОБА_1
Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, враховуючи те, що в ході проведеної прокуратурою перевірки не було встановлено достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в постанові заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відсутні привід та підстави для прийняття рішення про порушення справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в зв'язку з чим дана постанова у вказаній частині підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 236-8 КПК України, суддя-
постановила:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року про скасування постанови інспектора ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району ОСОБА_5 від 25.09.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити частково.
Постанову заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3. від 1.02.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати.
Скаргу ОСОБА_4 на постанову заступника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_3 від 1.02.2010 року про скасування постанови інспектора ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району ОСОБА_5 від 25.09.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без задоволення.
Копію постанови судді надіслати прокурору Голосіївського району м. Києва, начальнику Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя Г.В. Бондаренко