№ 1-313/10

ВИРОК

Іменем України

22 березня 2010 року     Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі  - Титенко Ю.А.

з участю прокурора – Куца О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгірці, Обухівського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня,  одруженого, тимчасово не працюючого, згідно статті 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 15 грудня 2009 року приблизно о 12 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині Столичного шосе  зі сторони станції метро «Видубичі» в напрямку проспекту  Науки в м. Києві  зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці  60 км/год. В салоні вказаного автомобіля  знаходились пасажири  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В цей час  попереду  в попутному з ним напрямку у третій смузі руху рухався  автомобіль  НОМЕР_2, під керуванням  водія ОСОБА_5

Під час руху ОСОБА_1 допустив  порушення вимог  п.п. 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху:

п. 2.3: для забезпечення  безпеки  дорожнього руху  водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити  за дорожньою обстановкою,  відповідно реагувати  на її зміну, стежити за правильністю  розміщення та кріплення  вантажу,  технічним  станом  транспортного засобу  і не відволікатися  від керування  цим засобом у дорозі;

п. 10.1: перед початком руху,  перестроюванням  та будь-якою  зміною  напрямку руху водій повинен переконатися,  що це буде безпечним  і не створить перешкод  або небезпеки  іншим учасникам  руху;

п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій  повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати  його рух;

п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для  інших учасників  руху об»їзду  перешкоди;

п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю  не більше 60 км/год.;

п. 13.1: водій  залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія  ОСОБА_1 виявились в тім, що він, керуючи  технічно  справним автомобілем «Fiat Doblo»  д.н..з. НОМЕР_1, рухався  по проїжджій частині  Столичного шосе  з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці  60 км/год., проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, під час руху не вибрав  безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, перед початком перестроювання та зміною напрямку руху не переконався, що  це буде  безпечним  і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не обрав безпечної дистанції до автомобіля «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2 При виникненні небезпеки для руху, чим для  ОСОБА_1 являвся автомобіль  «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2 якого він об’єктивно спроможний був виявити, ОСОБА_1. не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, продовжував рух та вчинив зіткнення навпроти будівлі № 20 по Столичному шосе з автомобілем «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2 який рухався  по переду його руху. В подальшому автомобіль «Fiat Doblo»  д.н..з. НОМЕР_1 перекидаючись зіткнувся з автомобілем «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_4  який стояв припаркований у правого краю проїжджої частини та за  кермом якого  знаходився  водій ОСОБА_6

В результаті  даної  дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «Fiat Doblo» ОСОБА_2 від  отриманих  тілесних  ушкоджень 15 грудня 2009 року помер в Київській міській клінічній лікарні №17, а пасажир даного автомобіля ОСОБА_3  отримав середньої тяжкості  тілесні  ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 244/3885 від 26.01.2010 року під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні  ушкодження: крововиливи в підшкірно жирову клітковину грудей і м»які тканини переднього средостення, двосторонні переломи ребер більше справа, крововиливи в області корнів легенів з переходом  на зв’язки легень, розрив правої легені, перелом хребетного стовпа в грудному відділі; рідинна кров у плевральних  порожнинах: справа 500 мл, зліва 400 мл; розрив правої долі печінки, рідинна кров у брючній порожнині біля 200мл; садна та синці на лиці і волосяній частині голови, крововиливи в м’які тканини волосистої частини голови, кров’янистий  ліквор в шлунках  головного  мозку; синці і садна  на шкірі верхніх та нижніх кінцівках, рідинна кров в порожнині  лівого  колінного суглоба;

малокрів’я внутрішніх органів, смугасті  крововиливи на ендокарді лівого шлуночка (признак Мінакова), «шокові» нирки;

- данні  судово - гістологічного дослідження: слабе  кровонаповнення  судин внутрішніх органів. Вогнищні  крововиливи  з ателектазом і дистелектазами  альвеол в легенях. Цитоплазма спонггіоцитів  розряджена. Крововиливи  в м»яких тканинах  з області переломів ребер з вогнищною  лейкоцитарною реакцією.

Дані пошкодження, в сукупності мають ознаки тяжких  тілесних ушкоджень і між нанесеними ушкодженнями і причиною смерті мається прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Смерть ОСОБА_2 настала від сочетаної травми з переломами кісток  скелета, ушкодженням внутрішніх  органів і розвитком  крововтрати.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2310/Е від 28.01.2010 року  встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні  ушкодження: забійна рана лобної ділянки; вивих лівого  акроміально-ключичного зчленування, які відносяться  до тілесних  ушкоджень  середньої тяжкості.

Порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 та 13.1 Правил  дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 знаходяться в причинному  зв’язку  з виникненням  даної  дорожньо-транспортної пригоди і її  наслідками.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 15.12.2009 року приблизно о 12 год. 40 хв. він керував автомобілем «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по  Столичному шосе зі сторони станції метро «Видубичі в напрямку проспекту Науки в м. Києві зі швидкістю приблизно 90 км/год. Попереду нього автомобілі рухались на дуже великій відстані. З права від нього рухався лише один автомобіль «ВАЗ», а саме у третій смузі руху, і він його наздоганяв. Під’їжджаючи до автозаправки «Shell», яка розташована з правої сторони по напрямку його руху побачив, що йому ззаду світлом фар моргає якийсь автомобіль. Як він зрозумів даний автомобіль хотів його обігнати. Він включив правий поворот та, дивлячись праве дзеркало заднього виду почав перестроюватися вправо в третю смугу руху, оскільки позаду нього в третій смузі руху автомобілів не було. В той час, коли він перестроювався в третю смугу руху та подивився вперед, то побачив, що перед самим його автомобілем рухається автомобіль «ВАЗ», який він бачив до цього. Враховуючи те, що відстань до нього вже була дуже мала і автомобіль «ВАЗ» рухався з меншою швидкістю відбувся контакт його автомобіля з автомобілем «ВАЗ», а саме, в ліву задню його частину. Після першого зіткнення його автомобіль почало нести вправо і зразу ж відбувся другий удар його автомобіля в передню ліву частину автомобіля «ВАЗ». Після цього його машину почало перевертати, він не пам’ятає в повному обсязі події далі, проте його автомобіль перекидаючись впав на автомобіль «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_4  який стояв припаркований у правого краю проїжджої частини, після чого його автомобіль впав на узбіччя.  

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3, кваліфіковані правильно.

 При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, наслідки, які настали в результаті вчинення злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тимчасово не працює.

Крім того, суд враховує молодий вік підсудного, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, позицію потерпілих від злочину, які відмовились від заявлення позовів до підсудного, повідомили, що не мають до нього жодних претензій. Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, критичне ставлення до скоєного злочину та добровільне відшкодування шкоди, завданої потерпілим. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної частини статті, проте суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу та обставини, що пом’якшують його  покарання, можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування основного покарання із встановленням максимального можливого іспитового строку – 3 роки, з покладенням, на нього ряду обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, суд, беручи до уваги обставини вчинення злочину, його наслідки, те, що ОСОБА_1. раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, тимчасово не працює, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1. додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у максимальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст.286 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України, долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання – 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Постанову СВ по розслідування ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 від 4.02.2010 року про накладення апрету на 1/5 частину АДРЕСА_1 скасувати, накладений на на 1/5 частину АДРЕСА_1 арешт – зняти.

Речові докази по справі:

автомобіль «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_1 який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити йому за належністю,

автомобіль «Mercedes Benz” д.н.з. НОМЕР_4, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6, залишити йому за належністю;

автомобіль «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2 який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8, залишити йому за належністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві (розрахунковий рахунок 35226002000466, код 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи в загальній сумі 1013 грн. 47 коп. та на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м. Києві (розрахунковий рахунок 31253272210699, код 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи в загальній сумі 354 грн. 94 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                           Г.В. Бондаренко