Справа № 1- 182\07

ВИРОК ІМЕНЕМУКРАЇНИ

12.03.2007 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого судді - Воронцової С.В., при секретарі - Ничипоренко М.В., за участю прокурора - Редюк А.О., захисника - ОСОБА_1, потерпілого-ОСОБА_2, представника потерпілого-ОСОБА_3, представника служби в справах неповнолітніх- Саюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові

справу за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця М.Чернігова, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого , раніше судимого :26.12.2002 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ст.ст.289 ч.2,69 КК України до 2 років позбавлення волі , 27.02.2003 року Деснянським районним судом М.Чернігова за ст.ст.185 ч.2 ,185 ч.3,185 ч.4 ,69,70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 23.08.2005 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 26 днів, проживаючого в АДРЕСА_1,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.353, 186 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2006 року ,близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_4, знаходячись поблизу приміщення Чернігівської обласної ради , розташованої по Проспекту Мира, 43 в м.Чернігові , самовільно присвоїв владні повноваження представника влади з метою скоєння злочину , а саме відрекомендувавшись працівником міліції ввів в оману неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після чого 26.12.2006 року ,близько 15 години , ОСОБА_4,знаходячись біля будинку 3 по вул.Чайковського М.Чернігова відкрито викрав мобільний телефон "HOKIA 5140", вартістю 745,20 грн.,з стартовим пакетом оператора мобільного зв"язку "Life",вартістю 25 грн., грошима на рахунку в сумі 10 грн., стартовим пакетом "Ді-Джус", вартістю 15 грн. з грошима на рахунку в сумі 25 грн., а всього на загальну суму 820,20 грн.,що належить неповнолітньому ОСОБА_2.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним повністю у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.353,186 ч.2 КК України та підтвердив викладені вище обставини їх вчинення.Відшкодував в повному обсязі заподіяну злочином шкоду.В скоєнному щиро кається та просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні та предтавник потерпілого ОСОБА_3 підтвердили факт викрадення мобільного телефону ,належного неповнолітньому при зазначених вище обставинах , від дачі показів в суді відмовились. Поскільки заподіяна шкода відшкодована в повному обсязі , від поданого цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовились.

Враховуючи що фактичні обставини скоєних злочинів ,доведенність вини підсудного, кваліфікація його дій, об"єм та вартість викраденого майна, учасниками процесу не оспорюються, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку що вина підсудного доведена в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що умисні дії ОСОБА_4 які виразились в відкритому викраденні майна, що належить потерпілому ОСОБА_2, вчиненні повторно підлягають кваліфікації за ст. 186 ч.2 КК України .

Умисні дії підсудного ОСОБА_4 які виразились в самовільному присвоєні владних повноважень, поєднані з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, підлягають кваліфікації за ст.353 КК України.

За сукупністю скоєнного дії підсудного ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ст.ст.353,186 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності, справедливості,обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів , що відносяться до категорії тяжких та невеликої тяжкості, особу підсудного ,що має судимості та вчинив злочин в період непогашеної судимості , позитивно характеризується, приймає до уваги його сімейне положення , те що він має батька інваліда 3-ої групи та матір пенсіонерку, наявність обставин , що пом"якшують покарання як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, повне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди,за відсутності такої,що   його   обтяжує,   поскільки   суд   не   вважає  рецидив   обтяжуючою обставиною, так як з з моменту звільнення підсудного пройшло більше року, що суд вважає виключними обставинами і знаходить за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в вигляді обмеження волі, згідно мінімальної межі санкції статті 353 КК України та в вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі за санкцією ст.186 ч.2 КК України.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів відповідно до вимог ст.70 ч.1 КК України,суд керується принципом поглинання менш суворого більш суворим покаранням.

Враховуючи ,що заподіяна злочином шкода відшкодована в повному обсязі,суд вважає за можливе прийняти заяву потерпілого та його представника від позову та залишити позовні вимоги без задоволення.

Речові докази по справі : мобільний телефон , що зберігається в камері схову речових доказів 4MB УМВС України в Чернігівській області та належить ОСОБА_4 звернути в рахунок стягнення судових витрат.(реквізити а.с.23-25)

Судові витрати на проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного залишити попередньообрану- утримання під вартою.Зарахувати в строк відбування покарання підсудному час його знаходження в ІТУ та СІЗО і його початок лічити з дня затримання - 26.12.2006 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.353,186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.353 КК України в вигляді 1 (одного) року обмеження волі,за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України в вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів дпляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення ЧВ КНДІСЕ товарознавчої експертизи в сумі 87 грн. 18 коп.

Речові докази по справі : мобільний телефон , що зберігається в камері схову речових доказів ЧMB УМВС України в Чернігівській області та належить ОСОБА_4, вартістю 232 грн.- звернути в рахунок стягнення судових витрат.(реквізити а.с.23-25)

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.Зарахувати в строк відбування покарання засудженому час його знаходження в ІТУ та СІЗО і його початок лічити з дня затримання - 26.12.2006 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.