Судове рішення #8547374


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   22-а-6532/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Мацький Є.М.

Суддя-доповідач:  Бараненко І.І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"23" березня 2010 р.  

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді –Бараненка І.І.,

суддів:                           Бєлової Л.В.,

                                                                              Данилової М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області та ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі №2-а-31313/08 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, доплати до пенсії та підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, а також підвищення до пенсії відповідно до ст.ст.39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 23.01.2006 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від                14 січня 2009 року позов задоволено частково, а саме: дії відповідача визнано неправомірними та присуджено стягнути доплату до пенсії в сумі 2668,80 грн. і додаткову пенсію в сумі 5313,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року в частині про задоволення позовних вимог і відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року в частині про стягнення заборгованості, а саме: згідно ст.ст.39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на загальну суму 104163,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційних скарг, та, перевіривши доводи апеляцій наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач має право на одержання пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі ст.50 цього Закону, а також доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону.

Приймаючи рішення, судом першої інстанції правильно зроблений висновок про пропущення позивачем строку звернення до суду, однак невірно застосовані наслідки пропущення цього строку, що передбачені ст.100 КАС України.

Так, відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення свого права на отримання вищезазначених соціальних виплат у 2006 –2007 роках дізнався в момент отримання таких виплат в розмірі, що не відповідає вимогам Закону, тобто протягом 2006-2007 років, однак позов подав 20 листопада 2008 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пенсії, доплати до пенсії та підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 23.01.2006р. по 20.11.2007р. на підставі ч.1 ст.100 КАС України.

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-XII від 28 лютого 1991 року (надалі –Закон №796-XII), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам 3-ї групи, віднесеним до категорії 1, виплачується у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. У ст.53 Закону №796-XII передбачено, що виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно до заробітку, пенсії чи іншого доходу.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 05.10.2006 року №231-V було доповнено            ч.3 ст.67 вказаного Закону, відповідно до якого у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які стратили працездатність, визначеного законом підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до  ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним  до категорії 1. 2, 3. 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон №1058-IV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення ч.3 ст.28 Закону № 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших, пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VI, відповідно до якого з 01.01.2008 року встановлені інші розміри пенсії та доплат особам, віднесеним до категорії І, розрахунок яких має проводитися в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Так, відповідно до ст.50 Закону № 1058- IV, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.54 Закону № 1058- IV у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Отже, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахування пенсії і доплати до неї відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком з 20.11.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р. по 14.01.2009р.

Що стосується позовних вимог про стягнення доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Доплата до пенсії позивачу проводиться відповідачем згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Пунктом 30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими раніше було зупинено дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи те, що Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» приймається виключно на 2007 рік і діє у період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., його дія не може поширюватись на правовідносини поза межами цього строку.

Підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007р. №107-VI та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частини першу та другу ст.39 замінити однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Проте, зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008).

Згідно резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39  Закону №796, на рівні однієї мінімальної заробітної плати за період з 20.11.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 14.01.2009р.

Що стосується вимог апеляційної скарги позивача то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1)          правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2)          вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Отже, вказана норма процесуального закону містить вичерпний перелік підстав для скасування судового рішенні і тому розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки суд першої інстанції не правильно по суті вирішив справу в частині задоволених позовних вимог, однак вирішив усі позовні вимоги (частину задовольнив, а в іншій частині відмовив, то суд апеляційної інстанції не вправі застосувати ч.1 ст.201 КАС України, тобто змінити постанову суду першої інстанції, про що вимагає в апеляційній скарзі позивач.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд порушив вищевказані норми матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу позивача належить залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача, задовольнити частково, а постанову суду –скасувати та прийняти нове рішення.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі №2-а-31313/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_3 недоотриманих сум державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком за періоди: з 20.11.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 14.01.2009р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 недоотриманих сум додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком за періоди: з 20.11.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 14.01.2009р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 недоотриманих сум підвищення на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за періоди: з 20.11.2007р. по 31.12.2007р. та                 з 22.05.2008р. по 14.01.2009р.

Бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області щодо непроведення позивачу розрахунків і виплат у зазначені вище періоди часту визнати протиправною.

В іншій частині вимоги позовної заяви та апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Коростені Житомирської області залишити без задоволення.

Дана постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в поряду і строки, передбачені ст.212 КАС України.




Головуючий                              __________________           І.Бараненко



Судді:                                            __________________                Л.Бєлова



__________________            М.Данилова


   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація