РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

судді:        Пискунова В.І.

при секретарі:        Ружинській Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дзержинська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Артемівської міської Ради, ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2009 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Артемівської міської Ради, ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно свідоцтва про право власності на житло його батькові ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 , бабусі ОСОБА_5 на праві приватної спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько. Після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді 2\3 квартири АДРЕСА_1 .

Після смерті бабусі в нотаріальну контору ніхто із спадкоємців не звертався, а після смерті батька, в в нотаріальну контору звернулася мати позивача ОСОБА_2 , яка написала заяву про відмову від спадщини на користь позивача.

Позивач зазначає, що звернувся в БТІ м.Дзержинська для оформлення спадкового майна, однак при обстеженні будинку та надвірних споруд виявилося, що частина надвірних споруд (сараї «Д»;«Л», гараж «Ж», та сіни до літної кухні «б2») є самочинно збудованими, тобто збудовані без належного проекту та не введені до експлуатації в належному порядку, тому БТІ відмовило позивачу у видачі документів для оформлення права на спадщину в нотаріальній конторі.

Крім цього позивач вказує, що на момент смерті бабусі та батька постійно мешкав разом з ними за вказаною адресою, доглядав за ними, тому фактично прийняв спадщину, тому є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , та має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинні споруди.

15.01.2009р. між позивачем та його матір`ю ОСОБА_2 було укладено усний договір купівлі-продажу належній їй 1\3 частини квартири та надвірних споруд за вказаною вище адресою. У підтвердження укладеного усного договору мати надала розписку в отриманні грошових коштів у сумі 5000 доларів США, передала йому всі документи на будинок та він почав відкрито володіти вказаним майном. При цьому за власні кошти зробив капітальний ремонт будинку, збудував новий паркан.

Нотаріально засвідчити укладений договір купівлі-продажу не представилося можливим у зв`язку з відмовою матері позивача з`являтися в нотаріальну контору, оскільки вона є жінкою похилого віку, часто хворіє, та, крім цього, тимчасово мешкає в іншому місті.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що є всі підстави для визнання укладеного між ним та ОСОБА_2 усного договору купівлі-продажу 1\3 частини квартири та надвірних споруд за вище вказаною адресою дійсним та визнання за ним права власності на них.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви з проханням справу розглянути за їх відсутністю. Позивач наполягав на задоволенні вимог в повному обсязі, відповідачі не заперечували проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та доведені матеріалами по справі.

Так в судовому засіданні встановлено, що згідно усної домовленості між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 відбувся продаж належній їй 1\3 частини квартири та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Сторонами по справі вирішені питання про вартість частини будинку, та позивачем сплачено відповідачу ОСОБА_2 5000 доларів США, що підтверджується розпискою останньої ( а.с. 25). Відповідачкою, в свою чергу, передано позивачу всі документи на будинок та він почав відкрито ним володіти, зробив капітальний ремонт, збудував новий паркан, тобто позивач користується будинком та земельною ділянкою за вказаною адресою.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Таким чином суд дійшов до висновку, про те, що усний договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про купівлю-продаж 1\3 частини квартири та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 слід визнати дійсним, оскільки судом встановлено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та відбулося повне виконання договору.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що частина надвірних споруд, розташованих за вказаною адресою, а саме: сараї «Д»;«Л», гараж «Ж», та сіни до літної кухні «62» - є самочинно збудованими без належного проекту та не введені до експлуатації, тому в позові ставиться також питання про визнання права власності на вказані самочинні споруди,

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки у судовому засідання не виявлено порушень прав інших осіб при самочинному будівництві зазначених вище споруд, тому маються всі підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний будинок з усіма надвірними спорудами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, ч.5 ст. 376, ст. 392, ч.2 ст. 220 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним усний договір купівлі-продажу 1\3 частини квартири та надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_3 1 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з усіма надвірними спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: