КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2010 року Справа № 2а-241/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" про стягнення економічних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" про стягнення економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення у розмірі 850 грн.
Позов мотивовано тим, що 26.11.09 інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості перевірено додержання законодавства про зайнятість населення на дочірньому підприємстві "Заріна" ТОВ "Раст трейдінг" та складено акт контрольного заходу від 26.11.09 №288. Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог ст.8 Закону України "Про зайнятість населення", а саме працевлаштування іноземця - громадянина Російської Федерації, що не має постійного місця проживання на території України, ОСОБА_1 без одержання дозволу державної служби зайнятості. У зв'язку з цим рішенням №1106-41/32718582 від 30.11.09 до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 850 грн. Оскільки вказані санкції добровільно відповідачем не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю на надали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 20, 34, 36), у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Дочірне підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (надалі - ДП "Заріна") зареєстроване як юридична особа, про що реєстраційною палатою Кіровоградською міською радою 27.10.03 видано свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.8).
Встановлено, що у трудових відносинах з ДП "Заріна" перебував ОСОБА_1, який на підставі наказу №56-к від 17.09.04 прийнятий на роботу слюсарем-ремонтником з 20.09.04 (а.с. 11) та звільнений з займаної посади наказом №13-к від 03.02.05. (а.с. 11 зв.).
Як вбачається з тимчасового посвідчення на проживання в Україні серії НОМЕР_1, виданого 05.08.05 службою ГІРФО УМВС України у Кіровоградській області, ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, прибув в Україну у 2004 році (а.с. 37).
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.
Відповідно до положень ч.2 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
На час виникнення спірних правовідносин оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні здійснювалося в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.99.
Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого зазначеною постановою, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (далі - роботодавець), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Роботодавці, які запрошують іноземців з метою працевлаштування, забезпечують своєчасне роз'яснення їм прав, свобод та обов'язків, передбачених законодавством, ведуть відповідний облік цих осіб, а також несуть відповідальність за своєчасне оформлення документів на право їх перебування в Україні. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці (далі - Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).
Між тим, наведені положення чинного законодавства щодо використання праці іноземців, при прийнятті на роботу ОСОБА_1 - громадянина Російської Федерації, що не мав права на постійне проживання на території України, ДП "Заріна" не дотримані.
Вказаний факт порушення ДП "Заріна" законодавства про зайнятість населення виявлено у ході перевірки, проведеної Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, за наслідками якої складено акт контрольного заходу №288 від 26.11.09. З вказаним актом ознайомлений та його примірник одержав директор ДП "Заріна" Дзина К.Д., який зауважень на нього не подав (а.с. 6).
У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про зайнятість, на підставі вищезазначеного акту, начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості винесено рішення №1106-41/32718582 від 30.11.09 про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на загальну суму 850 грн. (а.с.7)
Вказане рішення 30.11.09 рекомендованим листом направлено ДП "Заріна" з пропозицією добровільно сплатити фінансові санкції та отримано останнім 03.12.09, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).
У судовому засіданні встановлено, що вказане рішення відповідач у передбаченому порядку не оскаржив, а фінансові санкції не сплатив, у зв'язку з чим пред'явлено даний позов.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність застосування економічних санкцій, як підставу для їх примусового стягнення у судовому порядку, суд виходить з того, що порядок їх накладення передбачено Законом України "Про зайнятість населення", Постановою Кабінету Міністрів України №47 від 24.06.91 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення", якою зокрема, затверджено Положення про державну службу зайнятості та Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Так, відповідно до п.1 Положення про державну службу зайнятості, вона складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення, центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності законодавства про зайнятість населення, вживає заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили, та у випадку порушення –стягує штрафи з підприємств, установ, організацій усіх форм власності (п.п. "ф" п.4 Положення).
При цьому відповідно до п.п. "л" п. 8 Положення, державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств у разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості.
Положенням про Інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення визначено, що вона входить до складу державної служби зайнятості і здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями (п.1 Положення). Інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості (п.2 Положення).
Відповідно до покладених на неї завдань інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, зокрема, забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями (п.п."б" п.6 Положення); здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості (п.п."д" п.6 Положення).
Підпунктом "г" п.8 Положення про Інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення передбачено право інспекції застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.
Розмір економічних санкцій за використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості передбачений ст.8 Закону України "Про зайнятість населення". Зокрема, відповідно до ч.2 вказаної норми Закону (в редакції Закону України від 21.11.97, діючій на час вчинення відповідачем порушення законодавства про зайнятість населення) у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Разом з тим, Законом України від 25.12.08 статтю 8 Закону України "Про зайнятість населення" викладено у новій редакції, відповідно до якої передбачено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ч.4 ст. 8 Закону)
У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип права означає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Наведене свідчить, що при застосуванні економічних санкцій, стягнення яких є предметом даного судового розгляду, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Факт порушення відповідачем законодавства про зайнятість населення знайшов своє підтвердження.
При вирішенні питання про стягнення даного штрафу суд також враховує, що оскільки Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення не є органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а штрафи, що стягуються нею за порушення Закону України "Про зайнятість населення", не є адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст. 241 ГК України, тому на них не поширюються положення ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, позовні вимоги Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, як місцевого органу державної служби зайнятості, є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (25014, м. Кіровоград, пр. Промисловий, 19; ідентифікаційний код 32718582) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (банк: ГУ ДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код 22218952, рахунок №37170975900002) економічні санкції у розмірі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі, а відповідачем –з дня отримання копії постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанову складено в повному обсязі 29.03.10.