КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2010 року Справа № 2а-20/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області про скасування постанови №016402 від 17.12.09, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області про скасування постанови №016402 від 17.12.09, якою до нього застосовані фінансової санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн.
Позов мотивував тим, що ним не допущено порушення норм чинного законодавства про автомобільний транспорт, оскільки на час перевірки він, як перевізник, що здійснює регулярні спеціальні пасажирські перевезення, а також водій автобуса, який перевіряли працівники відповідача, мали усі необхідні документи, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".
У судовому засіданні 28.01.10 позивач позов підтримав та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача позов не визнав, в судовому засіданні пояснив, що позивач, оформивши документи на здійснення регулярних спеціальних пасажирських перевезень, незаконно надавав послуги з перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень, без оформлення документів, передбачених для даного виду перевезень, а саме: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду та витягу із дозволу із замовником транспортних послуг для такого виду перевезень. У зв'язку з цим вважає оспорювану позивачем постанову правомірною та просить у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши у судовому засіданні надані докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 19.06.06 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що державним реєстратором Світловодської міської ради Кіровоградської області видано свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с. 6). Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 30.08.06 йому видано ліцензію серії НОМЕР_3 на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з переведення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів (а.с. 8).
У 2007 році позивачем розроблено паспорт маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень сполученням "Світловодськ (райлікарня) - Кременчук (супермаркет "Простор")" разом з розкладом руху автобусів і схемою маршруту (а. с. 9-14). Вказаний паспорт 15.03.07 погоджений з органами Державтоінспекції, а також 16.03.07 затверджений директором ТОВ "Нова-Холдинг" та директором Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права, як замовниками транспортних послуг.
Між позивачем, як виконавцем, та ТОВ "Нова- Холдинг", як замовником, 01.01.09 укладено договір про надання транспортних послуг №1939, за умовами якого виконавець зобов'язався упродовж 2009 року перевозити пасажирів - співробітників та покупців супермаркету "Простор" за маршрутом "Простор - м. Світловодськ - Простор" (а.с. 18). Згідно з п.1.2 вказаного договору розмір плати за проїзд визначається узгодженими тарифами на час виконання перевезень. Оплату за проїзд в повному розмірі здійснюють пасажири.
Також між позивачем, як перевізником, та Кременчуцьким інститутом Дніпропетровського університету економіки та права, як замовником, 25.09.09 укладено договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, за умовами якого замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів: студентів денної, вечірньої, заочної форм навчання, викладачів та співробітників інституту з м. Світловодська до м. Кременчука (місця навчання) та з м. Кременчука до м. Світловодська на узгодженому маршруті "Світловодськ - Простор". Вказаний договір укладено на строк з 25.09.09 по 25.09.14 (а.с. 20).
До договору додано узгоджений сторонами розклад руху автобусів на маршруті "Світловодськ - Простор" (а.с. 21) та тариф на проїзд, яким визначено розмір плати за проїзд залежно від пунктів відправлення та призначення та передбачено, що оплата проїзду здійснюється пасажирами водієві мікроавтобуса (а.с. 22).
Судом встановлено, що державними інспекторами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції та автомобільному транспорті у Кіровоградській області відповідно до завдання на перевірку №036123 від 08.12.09 проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників пасажирів, вантажів та на таксі в м. Світловодську та Світловодському районі щодо дотримання вимог чинного автотранспортного законодавства (а.с. 54).
У ході перевірки складено акт №063170 від 09.12.09, відповідно до якого при перевірці належного ОСОБА_1 транспортного засобу марки VOLKSWAGEN LT 35D, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, встановлено порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, а саме надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "м.Світловодськ, райлікарня –м. Кременчук, Простір", без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду та витягу з дозволу замовника транспортних послуг (а.с. 45).
До акту перевірки додані письмові пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, в яких зазначено, що 09.12.09 о 13.20 в смт. Власівка вони сіли в транспортний засіб VOLKSWAGEN, що прямував до міста Світловодська та на якому був встановлена табличка "Простор –Світловодськ". Вартість проїзду у 3 грн. вони сплатили водієві, який квиток не видавав (а.с.46, 47).
Про час і місце розгляду вказаних матеріалів було під розписку повідомлено водія ОСОБА_2, як уповноважену особа суб'єкта господарювання (а.с. 55).
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступник начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області Соломоновим О.П., який на підставі наказу №1086-ВК/11п від 09.12.09 тимчасово виконував обов'язки начальника управління (а.с 56), виніс постанову №016402 від 17.12.09 про застосування до ПП ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 48).
Перевіряючи у відповідності з ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача щодо порядку притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та правомірність постанови №016402 від 17.12.09 про застосування фінансових санкцій, суд приходить до таких висновків.
Вбачається, що спірні правовідносини виникли щодо додержання позивачем режиму організації пасажирських перевезень автобусами.
Згідно зі ст.35 Закону України "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон) послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за такими видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Як визначено абз. 53 ст.1 Закону регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Натомість, регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень (абз. 54 ст. 1 Закону).
Пунктом 46 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.97, передбачено, що регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку. Передній трафарет автобуса повинен містити напис чорною фарбою "Спеціальне перевезення" та офіційне найменування (повне або скорочене) замовника послуг (п. 49 Правил). Під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту (п.50 Правил).
При вирішенні спору суд враховує, що за своєю правовою природою застосовані до позивача фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238, 241 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини 2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Стверджуючи про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, позивач послався на наявність у нього документів, необхідних для здійснення регулярних спеціальних пасажирських перевезень, зокрема, паспорту автобусного маршруту регулярних спеціальних пасажирських перевезень та договорів на перевезення пасажирів на цьому маршруті.
Суд вважає, що наявність у позивача цих документів не означає фактичного здійснення такого виду перевезень. Натомість матеріалами рейдової перевірки, проведеної 09.12.09, підтверджується факт здійснення транспортним засобом марки VOLKSWAGEN LT 35D, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, тобто здійснення регулярних пасажирських перевезень.
На спростування висновків перевірки позивачем не надано доказів, які б свідчили що ним перевозились окремі категорії пасажирів, а саме ті, які передбачені договорами із замовниками послуг. У судовому засіданні він підтвердив, що ним здійснювалися перевезення будь-яких пасажирів, яким було необхідно здійснити поїздку, при цьому ці пасажири не були об'єднані спільною метою такої поїздки, а плата з них стягувалася в залежності від відстані поїздки.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначений обов'язковий перелік документів, в залежності від виду пасажирських перевезень, які повинні мати автомобільні перевізники, водії, пасажири, та пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Так, згідно з ч. 3 ст. 39 Закону такими документами для регулярних спеціальних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Натомість за частиною 2 зазначеної статті документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
У судовому засіданні встановлено, що, фактично здійснюючи перевезення пасажирів в режимі регулярних пасажирських перевезень, позивач вказаних вище документів не мав.
Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, відповідно до абз. 3 ч.1 зазначеної статті за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Таким органом згідно зі ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та постановою Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.04 "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 №1567. Ним передбачена також процедура застосування фінансових санкцій. Відповідно до п.3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (органами державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (п.4 Порядку).
Згідно з п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Порядку). У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку). Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (п. 29 Порядку).
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення №016402 від 17.12.09 про застосування до позивача фінансових санкції, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що судове рішення ухвалюється на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, та враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області про скасування постанови №016402 від 17.12.09 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 60 КАС України, а позивачем - з дня отримання копії постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 15.03.10.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш