Справа № 2-П-37/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року                                                                      смт.Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михальовій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березнегуватського районного споживчого товариства (далі -Березнегуватське РСС) про визнання права власності на нежиле приміщення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою до Березнегуватського РСС, в якій зазначила, щоІНФОРМАЦІЯ_1 вона придбала у відповідача за 9000 грн. 1/2 частину магазина, розташованого в будинку №АДРЕСА_1 Березнегуватського району Миколаївської області, про що укладено письмовий договір. В цьому році вона вирішила продати магазин, однак документи на право власності на приміщення їй не передавались. Відповідач відмовляється їхати в нотаріальну контору в інший район, ухиляючись таким чином від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. Крім того, перепоною для оформлення права власності у нотаріуса є те, що договір купівлі-продажу укладено до видачі відповідачеві свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно. Позивачка просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежилого приміщення, визнати за нею право власності на це приміщення.

Позивачка в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати за нею право власності на 1/2 частину нежилого приміщення.

Представник відповідача Кононенко І.В., діюча на підставі довіреності від 21 лютого 2007 року, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановленоь, щоІНФОРМАЦІЯ_1 між позивачкою та відповідачем був укладений письмовий договір купівлі-продажу 1/2 частини магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_2 (а.с. 8-9). ОСОБА_1. сплатила Березнегуватському РСС грошову суму в розмірі 9000 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (а.с. 10-13 ), та прийняла 1/2 частину магазина у власність, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с. 14). Договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений і відповідач ухиляється від його посвідчення.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст.220, 328, 334, 392, 655 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11,209, 212,214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежилого приміщення, розташованого в будинку №АДРЕСА_1 Березнегуватського району Миколаївської області, укладеногоІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_1 та Березнегуватським РСС .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нежилого приміщення, загальною площею 103,7 кв.м., розташованого в будинку №АДРЕСА_1 Березнегуватського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.