ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 р.Справа № 520/11874/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 23.12.19 року по справі № 520/11874/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (далі - позивач, ТОВ "ТБ "Новаагро") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000570402 від 23.10.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 00000570402 від 23.10.2019 р., винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, яким нарахована сума штрафу 186 908,51 грн.

18.12.2019 надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання щодо судових витрат по адміністративній справі №520/11874/19.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" - задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39820081) суму судового збору в загальному розмірі 2803,64 грн. (дві тисячі вісімсот три гривні шістдесят чотири копійки).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39820081) суму судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8259,50 грн. (вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок).

ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з додатковим судовим рішенням в частині задоволених вимог, подало апеляційну скаргу, вважаючи вказане рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що зміст фактично наданих адвокатом послуг має бути прямо передбаченим у договорі про надання правової допомоги. У разі, якщо адвокатом надані послуги, які не передбачені відповідним договором, у їх стягненні має бути відмовлено. Підлягає аналізу зміст договору про надання правової допомоги в частині змісту послуг, які повинен надати адвокат та змісту акту виконаних (наданих) послуг (робіт).

Окрім того, аналіз положень ст. 134 КАС України свідчить про те, що підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими.

Також, при визначенні суми відшкодування треба враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які свідчать про надання правової допомоги адвокатом, оплату наданих ним послуг (вчинених дій), пов`язаних із даною справою, та розумної ціни, відсутні підстави для стягнення вказаних витрат.

Крім того, представник позивача не мав належних повноважень представляти інтереси у справі.

Просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 в частині задоволених вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Також, не погодившись з додатковим судовим рішенням в частині відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 83 546, 50 грн., апеляційну скаргу подало ТОВ "ТБ "Новаагро", вважаючи, що при ухваленні судом додаткового рішення було порушено базові принципи адміністративного судочинства, а саме принцип змагальності та диспозитивності, що призвело до порушення принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу за ініціативою суду є грубим порушенням принципу законності, змагальності та диспозитивності і, як наслідок, принципу верховенства права.

Щодо співмірності понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу та доказів понесених витрат позивач зазначає, що критерії, наведені судом, як необхідні для застосування при визначенні розміру витрат, в абсолютній більшості є оціночними. А отже, об`єктивно визначити, чи відповідає вказаний позивачем розмір витрат наведеним судом критеріям, є неможливим.

На відміну від цього, процесуальне законодавство встановлює досить чіткий порядок доведення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною під час провадження у справі.

При цьому, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

На думку позивача, ним було в повній мірі доведено та підтверджено доказами розмір витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу, а тому суд, за відсутності обґрунтованого клопотання від відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, не мав підстав для їх зменшення.

Також, позивач зазначає, що для доведення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом не мають надаватись докази витрачання адвокатом саме заявленого часу.

Тим не менш, суд за своєю ініціативою вирішив надати оцінку співмірності витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу.

Так, судом було зроблено висновок, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за представництво інтересів позивача в суді у розмірі 91 806,00 грн. не співмірний із обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на участь в судових засіданнях, у зв`язку з чим суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути зменшений до 8 259,50 грн.

Єдиним обґрунтуванням, зазначеним судом у оскаржуваному рішенні є те, що загальний час, затрачений у судових засіданнях позивачем, становить 1 год 23 хв. А отже, з розрахунку, наданого позивачем, витрати на участь представника позивача в засіданні склали не 12 519,00 грн., а 6 259,50 грн.

При цьому, до фактично затраченого часу судом не було включено час на очікування початку судового засідання. Для сторін тривалість судового засідання дійсно склала кілька хвилин, однак послуги з правової допомоги складають комплекс дій представника, в тому числі щодо прибуття до суду, очікування початку судового засідання, участь в судовому засіданні. Весь цей час представник зайнятий виключно справою клієнта, отже вимушений враховувати затрачений час в договорі про надання правової допомоги.

Так, з урахуванням одного лише часу на очікування початку судового засідання (не враховуючи затрачений час на прибуття до суду), загальний час, затрачений в судових засіданнях позивачем становить не 1 годину 23 хвилини, як зазначив суд першої інстанції, а більше 3-х годин, що підтверджується протоколами судового засідання від 28.11.2019 року, від 05.12.2019 року, від 12.12.2019 року, які містяться в матеріалах справи.

Отже, доводи суду про те, що загальний час, затрачений у судових засіданнях позивачем становить не 3 години, а 1 годину 23 хвилини, є необґрунтованими.

Крім того, до складу витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, крім витрат на участь представника у судових засіданнях, входять також витрати зі складання адміністративного позову, аналізу судової практики у справі, надання усних консультацій з вивченням документів, складання відповіді на відзив, складання пояснень по суті справи.

В свою чергу, судом було зменшено розмір витрат, пов`язаних з наданням зазначених послуг, без жодного обґрунтування.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 в частині відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 83 546, 50 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити. В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 - залишити без змін.

Апеляційні скарги розглядаються в судовому засіданні згідно з приписами ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, тоді як апеляційна скарга ТОВ "ТБ "Новаагро" підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи частково заяву ТОВ "ТБ "Новаагро" про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області суму судового збору в загальному розмірі 2803,64 грн. (дві тисячі вісімсот три гривні шістдесят чотири копійки) та суму судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8259,50 грн. (вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок), суд першої інстанції, проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу саме вказаної суми.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представником позивача через канцелярію суду 28.11.2019 (до закінчення дебатів у справі) було подано заяву в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України (т. 2 а. с. 33).

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляли Павловський Роман Олександрович та Бойко Юрій Михайлович , які надали правову допомогу на підставі доручення Голови адвокатського об`єднання "ЛОУ УОЛВС" - адвоката Крайза Олександра Івановича.

Між ТОВ "Торговий Будинок "Новаагро" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС" було укладено договір №300620/ТБ від 21.12.2018 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та умовах, передбачених Договором.

Додатковою угодою № 5 від 24.10.2019 до договору №300620/ТБ від 21.12.2018 перелічені види послуг, які будуть надані ТОВ "Торговий Будинок "Новаагро".

Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт прийому-здачі наданих послуг від 16.12.2019 на суму 91806,00 грн., відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало правову допомогу в рамках адміністративної справи № 520/11874/19, а саме:

- складання адміністративного позову: затрачено 6 годин, вартість 25038,00 грн.;

- аналіз судової практики у справі: затрачено 5 годин, вартість 20865,00 грн.;

- надання усних консультацій з вивченням документів: затрачено 4 години, вартість 16692,00 грн.;

- складання відповіді на відзив: затрачено 1,5 години, вартість 6259,50 грн.;

- складання пояснень по суті справи: затрачено 2,5 години, вартість 10432,50 грн.;

- участь у засіданні по справі № 520/11874/19: затрачено 3 години, вартість 12519, 00 грн.

Загальний розмір за надання вказаних послуг становить 91806,00 грн.

Платіжним дорученням № 1382 від 16.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" було сплачено 91806,00 грн. за послуги адвокатського об`єднання "ЛОУ УОЛВС".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що представником позивача було надано докази того, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача про їх відсутність.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума в розмірі 91806,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою представників позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 р. по справі №826/9047/16.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Колегія суддів, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є суттєво завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.

Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до п. 4.1 договору №300620/ТБ від 21.12.2018, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однією мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці").

Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу до вступу в силу Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.

З 1 січня 2019 року мінімальна зарплата становить 4173,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, Бойко Юрій Михайлович (за дорученням від адвокатського об`єднання "ЛОУ УОЛВС") брав участь у 3 - х судових засіданнях: 28.11.2019 (тривалість судового засідання 18 хв.), 05.12.2019 (тривалість судового засідання 10 хв.), 12.12.2019 (тривалість судового засідання 55 хв.).

Тобто, загальний затрачений час у судових засіданнях становить 1 год. 23 хв.

Виходячи із розрахунку, зазначеного в договорі №300620/ТБ від 21.12.2018, година участі адвоката в судовому засіданні складала 4173,00 грн., а враховуючи, що представник позивача був присутній на 3-х засіданнях загальною тривалістю 1 год. 23 хв., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що компенсація саме за участь в судовому засіданні має становити 6 259,50 грн. При цьому очікування початку судового засідання не є видом професійної правничої допомоги.

Обов`язок суду надавати оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат встановлений ст. 134 КАС України та підтверджений практикою Європейського суду з прав людини, постановою Верховного Суду від 13.02.2020 по справі № 910/2170/18, додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц, що спростовує доводи апеляційної скарги позивача про безпідставність вирішення судом за своєю ініціативою надати оцінку співмірності витрат позивача, та, з урахуванням наведеного, зменшення їх розміру.

В свою чергу, правомірно вважаючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за представництво інтересів позивача в суді у розмірі 91 806,00 грн. не є співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на участь у судових засіданнях, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 8259,50 грн.

Отже, з урахуванням того, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутий судом першої інстанції склав 8 259,50 грн., з яких 6 259,50 грн. склали витрати на участь представника позивача у засіданнях у справі, можна дійти висновку, що розмір витрат, пов`язаних зі складанням адміністративного позову, аналізу судової практики у справі, наданням усних консультацій з вивченням документів, складанням відповіді на відзив, складанням пояснень по суті справи склав 2 000,00 грн.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що надаючи оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, ціни позову, розумності розміру витрат, вважає за необхідне визнати правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12519,00 грн., як доведених та обґрунтованих.

Зазначена сума визначена за складання адміністративного позову, відповіді на відзив, пояснень по суті справи.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 р. (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, колегія суддів зауважує, що з урахуванням суми позову, зазначена справа є справою незначної складності, а тому час, витрачений на складання вказаних документів, на думку суду, не може перевищувати 3 години (по одній годині за кожен вид роботи).

Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги.

Як вже було зазначено, з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата становить 4173,00 грн.

З огляду на викладене, сума за складання адміністративного позову, відповіді на відзив, пояснень по суті справи в загальному розмірі становить 12519,00 грн. (3 години х 4173,00 грн.)., а з урахуванням підтверджених витрат на участь представника позивача у засіданнях у справі на суму 6 259,50 грн., загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 18778, 50 грн.

Щодо надання представником позивача усних консультацій з вивченням документів, за які визначена сума 16692,00 грн., колегія суддів зауважує, що надані представником позивача докази не містять в собі жодних обґрунтувань стосовно наданих послуг, адвокатом не наведено детальний опис таких консультацій.

При цьому, зі змісту наданих доказів суд не має можливості встановити, стосовно яких саме питань адвокатом було надано зазначені послуги та який об`єм наданої послуги.

Щодо аналізу судової практики у справі, за що визначена позивачем сума 20865,00 грн., колегія суддів зауважує, що це є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Кодексу зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на положення вищезазначених норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі № 520/11874/19 змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39820081) суму судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 18778,50 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 50 копійок".

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом надано оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача про неврахування судом критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" суму судового збору в загальному розмірі 2803,64 грн., оскільки при зверненні до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення було сплачено судовий збір саме у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №1275 від 06.11.2019 (т.1 а.с. 4 а).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов було задоволено в повному обсязі, то судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2803,64 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі № 520/11874/19 змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39820081) суму судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 18778,50 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 50 копійок".

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі № 520/11874/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді І.С. Чалий В.В. Зеленський

Повний текст постанови складено 16.03.2020 року