Справа № 2-58 2007 р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р. Біляшський районний суд
Одеської області
у складі головуючого - судді Андреєва Е.О. при секретарі Довженко І.С. з участю адвоката ОСОБА_4. представника відповідачки ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бїляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2« про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , заподіяної внаслідок ДТП», суд -
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із позовом, стверджуючи, що 10.07.2006 р. водій ОСОБА_2., рухаючись на автомобілі «Тойота» держномер НОМЕР_1по автодорозї Одеса-Рені, у напрямку м.Рені, на території Біляївського району, порушив вимоги Правил дорожнього руху, роблячи обгін транспорту, який рухався попереду, не розрахувавши швидкість руху ,а також дистанцію, допустив зіткнення з автомобілем БМВ-520 держномер НОМЕР_2, якій належить ОСОБА_1. на праві власності. В результаті ДТП, позивачу були завдані тілесні ушкодження, а також було ушкоджено належний йому автомобіль БМВ-520. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1. звернувся до суду з вимогами до власника автомобіля Тойота ОСОБА_3. про відшкодування йому матеріальної шкоди у розмірі 26928,84 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Ухвалою суду від 07.02.2007 року до участі в справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_2.
Відповідачка ОСОБА_3. та її представник ОСОБА_5. позов не визнали, вказавши, що відповідати за ним повинен ОСОБА_2., який був фактичним володільцем автомобіля Тойота і на час ДТП керував ним за дорученням.
Відповідач ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, на підставі наявних доказів, відшкодування завданої їй шкоди до нього не зверталася.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази , суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_2. підлягають частковому задоволенню , а позовні вимоги до ОСОБА_3. не підлягають задоволенню , з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 10.07.2006 р. на 14 км+720 м автодороги Одеса -Рені сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль Тойота держномер НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_2. і автомобіль БМВ-520 держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1.
У результаті ДТП автомобілю БМВ-520 , який належить позивачу були заподіяні механічні ушкодження ударного характеру і його власнику була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 25965 грн.90 коп., що підтверджується висновком спеціаліста - автотовароведа НОМЕР_3р.(а.с.19-33).
Як вбачається із наявних у справі доказів, вказана ДТП відбулася за вини водія ОСОБА_2., якій керуючи автомобілем Тойота порушив вимоги п.13.1 ПДР України, про що свідчить постанова ст.ШС Біляївського РВ від 18.07.2006 р.(а.с.13).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідати за заподіяну йому шкоду повинна ОСОБА_3., яка є власником автомобіля Тойота. В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. завдану йому матеріальну і моральну шкоду.
Однак, з даними доводами позивача суд погодитися не може, з наступних підстав
Так, за змістом ч.2 ст. 1187 ЦК України , шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, вішкодовується його володільцем. Відповідно до п.4 Постанови Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 « Про практику розгялду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди « під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, або з інших пїдстав( довіреності тощо).
Як вбачається із матеріалів справи, автомобілем Тойота на час ДТП керував ні підставі довіреності, виданої ОСОБА_3.- її брат ОСОБА_2. (а.с. 11), який як фактичний володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відповідати за завдану позивачу матеріальну шкоду.
Судом також встановлено, що в результаті вказаної дорожно - транспортної пригоди було ушкоджено здоров'я позивача і він на протязі тривалого часу проходив курс лікування (а.с. 16-17), що призвело до відповідних моральних страждань та переживань. Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральну шкоду, завдану позивачу, також повинен відшкодовувати відповідач ОСОБА_2., за вини якого вона настала. Разом з тим, розмір моральної шкоди, визначений позивачем суд вважає занадто великим, і з урахуванням характеру і тяжкості завданих йому тілесних ушкоджень, тривалості страждань, з відповідача ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. належить стягнути 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Крім того, позивачем були понесені додаткові матеріальні витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження, оплатою правовою допомоги, судових витрат, які також підлягають стягненню з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України,ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_2. задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 26279 грн.40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди,317 грн. 44 коп. судового збору, 32 грн. витрат з ІТЗРС, 300 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, а усього стягнути на користь ОСОБА_1. 29928 грн.84 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. відмовити.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3. відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний
суд шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне
оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ст.295
ч.4 ЦПК України.