Справа № 11-а-303 -2007 року                                            Головуючий у І інстанції:Крімченко С.А.

Доповідач у II інстанції: Палічук А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20   березня   2007   року   колегія   суддів   Судової  палати   у   кримінальних   справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Драного О. П.

суддів - Палічука А. О., Олексієнко І.С. з участю прокурора - Лебеденка В.М. захисника-адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2007 року, якою його скарга про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 від 30 вересня 2006 року залишена без задоволення,

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2006 року ДІМ Олександрійського MB УМВС України в Кіровоградській області Маленьким Ю.Ю. винесена постанова, якою в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 відмовлено в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

19 жовтня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду із скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову ДІМ Олександрійського MB УМВС України в Кіровоградській області Маленького Ю.Ю. з направленням матеріалів для проведення додаткової перевірки.

9 лютого 2007 року постановою судді Олександрійського міськрайонного суду скарга ОСОБА_2 про скасування постанови, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України, - залишена без задоволення, при цьому суд своє рішення мотивував тим, що перевірка була проведена в повному обсязі і при винесенні постанови про відмову в порушені кримінальної справи були в повному обсязі виконані вимоги ст.99 КПК України.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду як незаконну з направленням справи прокурору для проведення додаткової перевірки, при цьому вказує на те, що суд, при розгляді його скарги допустив неповноту та необ"єктивність, зокрема, не взяв до уваги та не проаналізував покази свідка ОСОБА_4, який підтвердив факт нанесення йому (ОСОБА_2) ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, натомість взявши до уваги покази свідків ОСОБА_5, яка знаходиться з останнім в родинних відносинах, та свідка ОСОБА_6, який не знаходився постійно на місці пригоди, які, в свою чергу, заперечували факт нанесення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Крім того, вважає, що висновок експерта щодо механізму виникнення у нього тілесних ушкоджень не відповідає обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи, викладені в апеляції, думку прокурора про залишення

постанови без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2006 року близько 18 год. 40 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи мотоциклом „Ява 350/634", реєстраційний НОМЕР_1 по вул. Радянська у м. Олександрії, виконуючи маневр обгону автомобіля „ВАЗ", здійснив наїзд на ОСОБА_7, яка знаходилася на обочині дороги, від чого вона впала на дорогу, і ОСОБА_2 разом з мотоциклом впав лицем вниз на кам"яну бруківку, втративши свідомість.

Як видно із пояснень ОСОБА_2, він дійсно керував мотоциклом „Ява" при зазначених вище обставинах і після наїзду на ОСОБА_7 разом з мотоциклом впав на кам"яну бруківку, втративши свідомість, при цьому вказує на те, що коли він прийшов до тями, то чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_3 наніс йому удар в щелепу, від якого він знову впав на кам"яну бруківку і втратив свідомість, отримавши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Разом з тим, із пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження ніхто не наносив.

Крім того, згідно з протоколом медичного огляду для встановлення стану сп"яніння ОСОБА_2 на момент ДТП знаходився в стані алкогольного сп"яніння.

Більш того, згідно з висновком експерта, тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 виникли від дії тупих предметів, найбільш вірогідно при падінні з мотоциклу на дорожнє покриття, і не могли виникнути від ударів кулаками.

Таким чином в результаті проведеної перевірки не було встановлено достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_3, а також даних про те, що останній дійсно спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, в зв'язку з чим суд, перевіривши матеріали справи, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, обгрунтовано визнав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 вересня 2006 року такою, що відповідає вимогам КПК України, залишивши скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду не вбачається, в зв'язку з чим, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2007 року, якою його скарга про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України, залишена без задоволення, - без зміни.