Справа №11а-186 2007 року.                                  Головуючий у 1-й інстанції - Пляка С.Л.

Категорія - ч.1 ст.121 КК України.                                                 Доповідач - Драний О.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року.

Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в

складі:

Головуючого - Драного О.П.

Суддів - Палічука А.О., Олексієнко І.С.

За участю прокурора - Чабанюк Т.В.

Адвоката - ОСОБА_1, ОСОБА_2 Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією     засудженої    ОСОБА_3     та    старшого     помічника     прокурора Олександрівського району на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2006 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, з середньою освітою, пенсіонерка, раніше не судима,

- засуджена по ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 383 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що 1 лютого 2004 року близько 16 години на вул. Тясминська біля будинку НОМЕР_1 в смт. Олександрівка на ґрунті неприязних відносин, в ході сварки заподіяла потерпілій ОСОБА_4 тяжкї тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синця в ділянці носа, закритого перелому кісток носа без зміщення, забій м'яких тканин в правій висково-скуловій ділянці голови, синця і забія м'яких тканин в правій надбрівній ділянці, лінійного перелому потиличної кістки, крововиливу під тверду оболонку в лівій потиличній області.

В апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочину, та стягнути з потерпілої на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн., оскільки її вина в скоєному злочині не доведена.

В апеляції помічник прокурора Олександрівського району з врахуванням внесених змін просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженої ОСОБА_3 з ч.1 ст.121 КК України на ч.2 ст.125, ст.128 КК України, так як остання умисно, шляхом нанесення ударів руками, заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а тяжкі тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки заподіяла з необережності.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої, адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції, потерпілої та адвоката ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без зміни, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши   доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає, а апеляція прокурора підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Висновок суду про винність засудженої ОСОБА_3 у заподіянні потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, при обставинах вказаних у вироку суду грунтується на зібраних по справі доказах і є правильними.

Так засуджена ОСОБА_3 не визнаючи своєї вини покарала, що дійсно 1 лютого 2004 року на вул. Тясминська в смт. Олександрівка між нею та потерпілою ОСОБА_4 на ґрунті неприязнених відносинах виникла сварка, в ході якої захищаючись від останньої нанесла їй декілька ударів, але вважає, що від її дій не могли бути заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_4 показала, що 1 лютого 2004 року близько 16 години дня на вул.Тясминської до неї підбігла засуджена і почала наносити їй удари руками в область голови та обличчя, від одного із ударів вона падала на землю лицем до гори.

Показання потерпілої повністю підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Вина засудженої також підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події за її участю, та потерпілої ОСОБА_4, висновками судово-медичних експертиз.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд обгрунтовано дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій.

Разом з тим, суд правильно встановивши фактичні обставини справи, юридичну оцінку діям засудженої дав неправильну.

Як видно із висновку експерта №13 від 6 квітня 2005 року, тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці носа, закритого перелому кісток носа, синця і забію м'яких тканин в правій надбрівній ділянці, забію м'яких тканин в правій висково-скуловій ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я могли утворитися від локальної травматичної дії тупих предметів, а саме при ударах кулаками, а тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: лінійного перелому потиличної кістки і крововиливу під тверду мозкову оболочку в лівій потиличній ділянці, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння могли виникнути при падінні з висоти власного росту на плоскість з приданим прискоренням.

Про те, що потерпіла ОСОБА_4 падала на землю лицем до гори підтвердили в судовому засіданні сама потерпіла та засуджена.

При таких обставинах колегія суддів вважає необхідним дії засудженої перекваліфікувати з ч.1 ст.121 КК України на ч.2 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та на ст.128 КК України, як необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Доводи засудженої про те, що її вина в скоєних злочинах недоведена є безпідставними, оскільки повністю спростовуються вищевказаними доказами, яким суд дав належну оцінку і обгрунтовано поклав їх в основу вироку.

Призначаючи покарання засудженій, судова палата враховує характер суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про особу засудженої і вважає за необхідне призначити їй покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу і в силу ст.1 п."г" Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року від відбуття покарання звільнити, так як засуджена скоїла злочини за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі і на момент скоєння злочинів їй виповнилось більше 50 років.

В зв'язку з перекваліфікацією дій засудженої, колегія суддів вважає необхідним розмір моральної шкоди уменшити до 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію старшого помічника прокурора Олександрівського району задовольнити.

Вирок Олександрівського районного суду від 21 грудня 2006 року відносно ОСОБА_3 змінити, перекваліфікувати її дії з ч.1 ст.121 КК України на ч. ст.125, ст.128 КК України та призначити покарання по ч.2 ст.125 КК України з застосуванням ст.69 КК України штраф в супі 510 грн., по ст.128 КК України з застосуванням ст.69 КК України штраф в сумі 600 грн. на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання у вигляді штрафу в сумі 1110 грн.

В силу п."г" ст. 1 Закону України про амністію від 31 травня 2005 року ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити.

Розмір моральної шкоди стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 уменшити до 2000 грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.