Справа № 22- 287 - 2007 р. Головуючий у 1-й інст. - Чорноус Л.І.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Собіни І.М. Суддів - Оніпко О.В., Григоренко М.П. При секретарі - Томашевській І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 26 грудня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Гощанського районного суду від 26 грудня 2006 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вказує на його незаконність, оскільки судом не враховано, що вона, перебуваючи на обліку у районному Центрі зайнятості, влаштувалась до відповідача і працювала протягом 3-х місяців ( з березня по травень 2006 р. ) у належному йому магазині "Світлана". Наказу про прийняття її на роботу відповідач не оформляв, відомостей про зарплату не складав та не вносив запис у трудову книжку. Однак факт її роботи стверджується довідкою, виданою їй відповідачем для оформлення кредитного договору, а також договором про повну матеріальну відповідальність. Відповідач позбавив її роботи та не провів розрахунку при звільненні. Суд безпідставно вказав у рішенні про зміну нею позовних вимог. У підприємця ОСОБА_3 вона працювала у с. Русивель, а не у м. Києві. Не заперечуючи, що отримувала зарплату продуктами харчування на суму 260 грн., не погоджується з доданих до цієї суми 500 грн. Підписи у трудовому договорі, наданому відповідачем суду, їй не належать. Те, що вона працювала у відповідача з 3.03.2006 р. підтверджується направленням з Центру зайнятості від 2.03.2006 р. У відомостях про зарплату відсутні її підписи. Безпідставно судом взято до уваги пояснення відповідача щодо фіктивності виданої ним довідки про зарплату. Факт нестачі актом ревізії не підтверджено. Заяву про звільнення з роботи за власним бажанням вона не писала. Не взято до уваги і рішення Гощанського районного суду від 7.12.2006р., яке набрало законної сили і яким в позові ОСОБА_2 до неї про стягнення 3093 грн. нестачі відмовлено. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка була направлена Гощанським районним Центром зайнятості, де перебувала на обліку, на роботу до приватного підприємця ОСОБА_2, що стверджується направленням на працевлаштування від 14.03.2006 p., трудовим договором, зареєстрованим у РЦЗ
2
3.04.2006 р. заНОМЕР_1 та договором про повну матеріальну відповідальність (а.с. 20 - 22) та працювала продавцем у магазині "Світлана" з 3.04.2006 р. по 3.06.2006 p.
За умовами договору (п.3) заробітна плата повинна була виплачуватися згідно відпрацьованих годин у відповідності до розміру встановленої мінімальної заробітної плати.
Згідно пояснень позивачки в судовому засіданні ( а.с. 32 зв.) за результатами проведеної ревізії у магазині, де працювало окрім позивачки ще два продавця, виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей. Після проведення ревізії з 3.06.2006 р. позивачка самовільно залишила роботу, працювати відмовилась, не зважаючи на неодноразові звернення до неї відповідача з цього приводу.
Рішенням Гощанського районного суду від 7.12.2006 p., яке набрало законної сили, було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої нею при виконання трудових обов'язків в сумі 760 грн., яку остання визнала в судовому засіданні.
Посилання позивачки на те, що її заробітна плата становить 1365 грн. за період з березня по травень 2006 р. включно, оскільки така сума зазначена у довідці ( а.с. 5) і у відомостях про отримання нею зарплати відсутні її підписи, спростовуються п. З трудового договору та табелями обліку робочого часу щодо виходу працівників на роботу ( а.с. 14, 16, 18 ), а також її особистими поясненнями стосовно фактичного розміру її зарплати (а.с. 33 ).
Також ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що довести факт її роботи у відповідача саме з 3.03.2006 р. та спростувати дані, зазначені у табелях обліку робочого часу, а, відповідно підставність нарахованої їй роботодавцем за фактично відпрацьований час зарплати в сумі 249 грн. 15 коп., вона не може ( а.с.
33).
Що стосується посилань ОСОБА_1 на відсутність її підпису у трудовому договорі, а також на те, що заяви про звільнення її за власним бажанням вона не писала, то вони не спростовують вищенаведеного та не є підставою для задоволення її позовних вимог, оскільки своє звільнення вона взагалі не оскаржує та не заперечує, що припинила роботу 3.06.2006 р. за власною ініціативою.
У зв"язку з наведеним, не заслуговують на увагу і доводи позивачки про завдання їй відповідачем моральної шкоди, яка полягає у незаконному звільненні, втраті пенсійного стажу та розповсюдженні ОСОБА_2 неправдивих відомостей про допущення нею нестачі в період роботи, що призвело до додаткових зусиль для організації її життя оскільки остання не довела факт порушення роботодавцем її прав, передбачених законом.
Оскільки рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам закону та доказам, перевіреним в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Гощанського районного суду від 26 грудня 2006 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена
безпосередньо до Верховного Суду України протягом/ двох місяців з дня її
проголошення.
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО