Справа №22 ц-2070/2009

Головуючий в суді 1 інстанції Криворучко LB.

Доповідач в суді 2 інстанції Дьоміна О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Дьоміної О.О., суддів: Малорода О.І., Гуля В.В., при секретарі Рудзінській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Бориспільсько: міжрайонної прокурори Київської області на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2008 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Комунальне підприємство «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про видачу виконавчого документа.

Заслухавши доповідь судді , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

встановила:

У червні 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2008 року заява задоволена.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення третейського суду та ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у видачі виконавчого документу.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України « Про третейські суди» від 11 травня 2004 року виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами , здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» , компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документу, якщо справа по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 30 листопада 2007 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 18, 5 кв.м, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України « Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін, може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 7 ч. 1ст.6 Закону України « Про третейські суди» , третейські суди в порядку передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що ви никають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про видачу виконавчого документа, не звернув уваги на те , що справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи

апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції

безпідставно видав виконавчий документ на виконання рішення третейського суду.

Разом з тим, доводи апелянта про скасування рішення третейського суду на підставі якого видано виконавчий документ не може бути задоволено , оскільки дане питання не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі. Крім того , Законом України « Про третейські

визначено інший порядок оскарження рішень третейського суду.

Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора Бориспільської міжрайонної прокурори є частково обґрунтованим та такими, що дають підстави для скасування рішення суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимога прокурора в частині ухвалення нового рішення не може бути задоволена, оскільки він не був та не є стороною по вказаній справі, а тому не вправі вимагати постановления рішення по вказаним правовідносинам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 01 липня 2008 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 -315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Бориспільського міжрайонної прокуратури Київської області - задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2008 року - скасувати, питання передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.