Справа № 2-3293/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" грудня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого-судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарях: Свириденко A.M., Бартко Н.В., Полторак І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Головне управління юстиції у м. Києві, Дніпровське відділення м. Києва №7989 Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"про визнання права власності на спадкове майно, вселення та зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, вселення та зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні права власності.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_5 .

Після його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК "Березняки-2"по вулиці Березняківській, 25 у м. Києві та грошовий вклад на рахунку НОМЕР_2 у філії 0410 Дніпровського відділення 7989 Ощадбанку України в м. Києві в сумі 5297 грн. 25 коп.

Квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності батькові позивача - ОСОБА_5 та матері - ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло згідно акту приватизації, - з 19 липня 1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Спадкоємцем першої черги, який на момент смерті спадкодавця був зареєстрований за місцем реєстрації спадкодавця та фактично прийняв спадщину, проживаючи та управляючи спадковим майном - квартирою, був ОСОБА_5 .

Спадщина оформлена не була, проте, згідно ст.ст. 548, 549, 529 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), ОСОБА_5 набув право власності на спадкове майно, що відкрилась після ОСОБА_6 та став власником цілої квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом першої черги за померлим ОСОБА_5 є його діти - позивач ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_4 (рідна сестра позивача).

Відповідач в судовому порядку намагалась оспорити право ОСОБА_3 на спадкування, проте, у задоволенні позову було відмовлено.

Після судового розгляду відповідач утримує у себе, відмовляючись надати позивачу до нотаріальної контори, правовстановлюючі документи на спадкове майно, внаслідок чого він був змушений оформлювати дублікати документів.

Дублікати не вдається зареєструвати в Київському міському бюро технічної інвентаризації внаслідок того, що відповідач відмовляється впустити співробітників БТІ для проведення технічної інвентаризацїї майна, ключів від вхідних дверей у квартиру також не надає.

Отже, відповідачка мешкає у квартирі, що є спадковим майном, відмовляється надати ключі від квартири, не впускає позивача до квартири, не надає документів щодо права власності на спадкове майно та не впускає співробітників БТІ, що унеможливлює оформлення спадкових прав позивача та користування спадковим майном.

Позивач зазначає, що у встановленому законом порядку він прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до 7-ї Київської державної нотаріальної контори і, як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину, має всі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження спірною квартирою, в тому числі право на безперешкодне проживання у квартирі.

Оскільки право позивача на спадкування не визнається відповідачкою, позивач просить захистити його право в судовому порядку.

Підтримавши заявлені позовні вимоги, представник позивача в судовому засіданні позов просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначивши також, що ОСОБА_5 не прийняв належним чином спадщину після ОСОБА_6 , тому фактично право власності на Ѕ частину квартири перейшло у власність територіальної громади. Спадковим майном після ОСОБА_5 , відповідно, є Ѕ частина квартири, а не ціла квартира; гараж та грошовий вклад.

Представник заперечував проти наявності у відповідача оригіналів правовстановлюючих документів, надавши постанову нотаріуса про відмову ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину) з підстав ненадання останньою до нотаріальної контори оригіналів правовстановлюючих документів і доказ звернення до суду з позовом про скасування цієї постанови.

Наполягаючи на тому, що позивачем не доведено належними доказами факт створення відповідачем перешкод у користуванні квартирою, вважає, що правових підстав до задоволення позовних вимог про вселення до зобов`язання не чинити перешкод у користуванні квартирою немає.

Треті особи -Головне управління юстиції у м. Києві та Дніпровське відділення м. Києва №7989 ВАТ "Державний ощадний банк України"в судове засідання направили письмові пояснення, просили справу розглянути у відсутність їх представників.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З копії актового запису №393 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 27.09.1953 року (прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 ).

Від цього шлюбу народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження.

Після реєстрації шлюбу 18.11.1978 року з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

За час шлюбу подружжям ОСОБА_3 була приватизована квартира АДРЕСА_1 .

Право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квартиру підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на житло від 19 липня 1993 року та даними Київського БТІ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Як встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2010р., після смерті ОСОБА_14 спадкова справа не заводилася. Спадкоємцями померлої ОСОБА_6 за законом на момент відкриття спадщини були: чоловік померлої - ОСОБА_5 та діти померлої: донька - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Як підтверджується довідкою ЖРЕО №417, ОСОБА_5 з 1980 року по день його смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , також йому на праві власності належала Ѕ частина квартири за вказаною адресою, що може слугувати беззаперечним доказом фактичного прийняття ним спадщини після померлої дружини.

Відповідно до частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що Ѕ частину квартири після померлої ОСОБА_6 успадкувала територіальна громада і після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина лише на Ѕ належну йому частину квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина на наступне майно: квартиру цілу АДРЕСА_1 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК "Березняки-2"по вулиці Березняківській, 25 у м. Києві, який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності від 02.09.2010 року, та грошовий вклад на рахунку НОМЕР_2 у філії 0410 Дніпровського відділення 7989 Ощадбанку України в м. Києві в сумі 5297 грн. 25 коп., що підтверджується копією наявного в матеріалах справи особового рахунку № НОМЕР_2 на ім`я померлого ОСОБА_5 , відкритого в філії 0410 Дніпровського відділення №7989 ВАТ "Ощадний банк України".

Спадкоємцями за законом першої черги за померлим ОСОБА_5 є його діти - позивач ОСОБА_4 та відповідач - ОСОБА_4 , які у встановлені ЦК України строки звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Як убачається з матеріалів спадкової справи №701, 26.02.2011р., постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії представнику ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності, було відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що оригінали правовстановлюючих документів спадкоємець не надає.

Є необгрунтованими твердження позивача про утримання відповідачем у себе оригіналів правовстановлюючих документів, оскільки 14.07.2011р., постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_4 також було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що оригінали правовстановлюючих документів спадкоємець не надає.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму ВСУ N 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 першої черги за законом, після його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1; гаражний бокс НОМЕР_1 в ГБК “Березняки -2" по вулиці Березняківській, 25 у м. Києві та грошовий вклад в сумі 5297 грн. 25 коп., позивач вчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини в порядку, передбаченому ЦК України, проте, нотаріус відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії з підстав ненадання оригіналів правовстановлюючих документів, враховуючи відсутність оригіналів правовстановлюючих документів і неможливість оформлення їх дублікатів, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна в порядку спадкування за є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки умови одержання позивачем в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину відсутні.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як підтверджується наявними у справі доказами, право власності позивача на частину спадкового майна після померлого батька не визнається відповідачкою.

В судовому засіданні відповідач визнала, що в спірній квартирі вона фактично проживає і зареєстрована, ключів від квартири у позивача не має, як і його особистих речей в квартирі, заперечувала проти того, що нею створюються позивачу перешкоди в користуванні квартирою.

Проте, допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт створення відповідачем перешкод у користуванні позивача квартирою, ненадання вільного доступу до квартири, відсутністю можливості вселитися в спірну квартиру тощо.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Отже, як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину, позивач має всі правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження належною йому часткою в квартирі, в тому числі, має право на безперешкодне проживання у квартирі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про його вселення до квартири і зобов`язання відповідача не чинити йому перешкод у користуванні житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 .

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про порушення внаслідок вселення позивача до квартири прав інших зареєстрованих в спірній квартирі осіб, оскільки вселення позивача відбувається на належну йому на праві власності частку в квартирі; зареєстровані в квартирі особи - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не є співвласниками житла і проживають в квартирі, як члени сім`ї відповідача, - з її згоди і дозволу на належній їй частці квартири.

Враховуючи вищенаведене на підставі ст. ст. 529 ЦК УРСР (редакції 1963 року), Прикінцевими та Перехідними положеннями ЦК України (2003 року), ст.ст. 548, 549, 317, 318, 321, 392, 1216, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1261,1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Головне управління юстиції у м. Києві, Дніпровське відділення м. Києва №7989 Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"про визнання права власності на спадкове майно, вселення та зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , як спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , як спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на Ѕ частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК "Березняки-2", який розташований у м. Києві по вул . Березняківській, буд .№ 25 .

Визнати за ОСОБА_3 , як спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на Ѕ частину грошового вкладу на рахунку НОМЕР_2 у філії 0410 Дніпровського відділення 7989 ВАТ "Ощадний банк України"в м. Києві в сумі 5297 грн. 25 коп.

Вселити ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: