Справа № 2-4862/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року                 м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Гансецької І.А.

при секретарі Сіліній С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і в обгрунтування позовних вимог зазначив, що 26.11.2009 року вони з відповідачем в письмовій формі домовились про те, що відповідач зобов`язується до 02.02.2010 р. продати йому будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,05га за цією ж адресою та земельну ділянку площею 0,05га по АДРЕСА_2 . На виконання та підтвердження цієї домовленості позивач передав відповідачу 160000,0 доларів США в якості авансу, що підтверджується письмовою розпискою відповідача. До вказаного в розписці строку відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, мотивуючи це тим, що документи для продажу майна знаходяться на стадії підготовки. В подальшому позивачу стало відомо, що відповідач не є власником зазначеного майна. Повернути отримані в якості авансу кошти відповідач відмовився, в зв`язку з чим позивач просив стягнути з нього еквівалент 160000,0 доларів США та 2% від неповернутої суми за кожен місяць користування грошима, починаючи з дати складання розписки, відповідно до укладеного договору, що складає 1545925,40 грн. за офіційним курсом НБУ долара до гривні.

Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги до 1500749,0 грн., зазначивши, що 21.05.2010 року 5000,0 доларів США відповідачем йому було повернуто.

В судове засідання позивач не з`явився та направив до суду листа з проханням розглядати справу у його відсутність, позов просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що дійсно уклав з позивачем усний договір, за яким зобов`язався продати позивачу будинок по АДРЕСА_2 разом з прилеглими земельними ділянками. На підтвердження угоди ним було надано розписку. Станом на 01.02.2010 року, як і на даний час, будинок по АДРЕСА_2 та земельні ділянки за вказаною адресою належать його знайомій ОСОБА_3 , але він готовий в любий момент переоформити майно на себе. Угода по продажу будинку та земельних ділянок не була укладена не з його вини, а по ініціативі позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі 26.11.2009 року уклали угоду, відповідно до якої відповідач зобов`язався до 01.02.2010 р. продати позивачу будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,05га за цією ж адресою та земельну ділянку площею 0,05га по АДРЕСА_2 . На виконання та підтвердження цієї домовленості позивач передав відповідачу 160000,0 доларів США в якості авансу, що підтверджується письмовою розпискою відповідача і не заперечується ним в судовому засіданні. Також відповідачем в судовому засіданні було визнано, що будинок АДРЕСА_1 та прилеглі земельні ділянки належать не йому, а іншій особі по даний час.

Відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Твердження відповідача щодо передачі позивачу коштів та виконання

дизельних робіт в рахунок отриманої суми авансу суд не приймає до уваги, оскільки

відповідач не надав суду доказів, які б достовірно свідчили, що вказані суми стосуються

саме авансу в розмірі 160000,0 доларів СІЛА, отриманого на виконання домовленості про купівлю майна по АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 .

За змістом ст.ст.1212,1214,536 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави,

зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли

підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. В разі безпідставного одержання чи

збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Розмір процентів за

користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або

іншим актом цивільного законодавства.

Розпискою, виготовленою відповідачем 26.11.2009 року в зв`язку з отриманням

авансу в розмірі 160000,0 доларів США передбачено, що в разі порушення зобов`язання

ОСОБА_2 зобов`язується повернути ОСОБА_1 160000,0 доларів США та

сплатити 2% від неповерненої суми за кожний місяць користування грошима, починаючи з дати складання розписки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення. На користь позивача з відповідача

натягає стягненню еквівалент 155000,0 доларів США, відповідно до вимог ст.533 ЦК

України та 2% за кожний місяць користування грошима, виходячи з розрахунку:

за  період з 27.11.2009р. по 26.04.2010 р. 160000,0х2%х4міс.=12800,0

за період з 27.04.2010р. по 21.05.2010р. 160000,0х2%:30 днів х 25 днів =2666,

за період з 22.05.2010р. по 22.11.2010 р. 155000,0 х2% х 6 = 18600,0

12800,0+ 2666,0 + 18600,0 = 34066,0

155000,0+ 34066,0 = 189066,0 доларів США х 7,9377 = 1500749,0 грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,57-60,208,209,212-215 ЦПК України, суд-

                                                                            ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500749,0 грн. отриманого авансу, 1700 грн. сплаченого судового збору і 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1502569,0 грн./один мільйон п`ятсот дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять грн./

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ                                                                                             І.А.Гансецька