Справа № 22-2287/2009 р. Головуючий у 1 інстанцій: Рибалко Н.І.

Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„21" травня 2009 року. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.

Суддів: Давискиби Н.Ф.

Боєвої В.В.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради

на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року по справі за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного користування земельною ділянкою.

В позові зазначав, що при проведені прокурорської перевірки щодо додержання вимог земельного законодавства України, виявлено факт недодержання вимог земельного законодавства громадянкою ОСОБА_1 та встановлено, що остання самовільно зайняла шляхом огородження металевим парканом земельну ділянку площею 0, 010528 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Внаслідок самовільно зайнятої ділянки, інтересам держави заподіяно шкоду, у зв"язку з чим прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 заподіяну внаслідок самовільного використання земельної ділянки шкоду в сумі 1089 грн. 31 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу та заяву про апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За правилами ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 010528 га., огородила її під квітник сіткою „рабиця".

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що матеріали справи за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя, який діє в інтересах Запорізької міської ради, не містять доказів в підтвердження реальних збитків заподіяних відповідачкою інтересам Запорізькой міської ради, а тому не має підстав для його задоволення.

За змістом ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими Особами, які беруть участь у справі.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам зазначені в ст.. 156 ЗК України, а саме :

а) вилученням (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

г1) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Проте, ні одна із зазначених в ст. 156 ЗК України підстав щодо відшкодування збитків власнику землі, позивачем не зазначена, ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях як в суді першої інстанція так і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, оскільки факт заподіяння Запорізькій міській раді матеріальної шкоди не знайшли свого підтвердження в судових засіданнях.

При розгляді справи судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надано їм належну оцінку.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими матеріальне та процесуальне законодавство пов"язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.