Справа №33-419/2009 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2009 року

м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Бех М.О., перевіривши матеріали справи Про накладення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1, приватного підприємця, стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2009 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами 1(один) рік, за те, що він 24.05.2009 року о 23 годині 10 хвилин керував автомобілем марки «Пежо», з реєстраційним номером НОМЕР_1, на вул. Лагерна в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2009 р. про позбавлення його права керування транспортними засобами та прийняти нову постанову про накладення штрафу.

Апелянт обґрунтовує скаргу тим, що суддею була винесена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні пояснення правопорушника, не зазначені адреси свідків, не роз'яснено правопорушнику його прав і обов'язків.

Також в апеляції зазначається, що суддя без достатніх підстав послався на цей протокол як на доказ і, окрім того, мотивував накладення стягнення доказами, які стосуються не тільки особи скаржника, але і необмеженого кола осіб.

Апелянт, вказує і на те, що суддею не було враховано його щирого розкаяння, що вчинив він правопорушення вперше та ту обставину, що посвідчення водія надає йому можливість заробляти гроші, на які утримується родина.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення правопорушника, який підтримав апеляційну скаргу і просить її задовольнити, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як убачається із постанови, суд визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР.

Цієї обставини не заперечує і сам ОСОБА_1, пояснюючи, що в той день - 17.06.2009 р. - він вжив невелику кількість алкогольних напоїв, і нікуди не планував їхати на автомобілі, проте, увечері змушений був сісти за кермо автомобіля, оскільки необхідно було відвезти знайомого, який пошкодив собі ногу, до лікарні.

По дорозі до лікарні його зупинили працівники дорожньо-патрульної служби, яким він відразу пояснив, що він керує автомобілем після вживання спиртних напоїв вимушено, оскільки терміново необхідно відвезти до лікарні хворого і працівники ДПС бачили в його автомобілі хвору людину.

В зв'язку з тим, що він їхав із хворим до лікарні він і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні, так як це зайняло б багато часу.

Разом з тим при призначенні виду адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суддею місцевого суду не були в достатній мірі враховані всі

обставини, за яких ОСОБА_1 було вчинене адміністративне правопорушення, його особу, ступінь вини та обставини, що пом»якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Так, зокрема, не було враховано, що згідно даних інспектора адміністративної практики ДАІ Києво-Святошинського району ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 2, 5, 2.9 ПДР раніше не притягувався (а.с.1), а при розгляді справи в суді щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні.

Також не було взято до уваги та не враховано при накладенні адміністративного стягнення, що ОСОБА_1, має вантажний автомобіль і, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є приватним підприємцем, що займається внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом і зазначений вид діяльності є основним джерелом існування правопорушника та його сім»ї.

За вказаних обставин позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами підстав не вбачається, в зв'язку з чим постанова судді Києво-Святошинського районного суду від 17.06.2009 р., в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, підлягає зміні.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2009 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік - змінити.

Накласти на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді 2550 (двох тисяч п'ятисот п'ятдесяти) гривень штрафу.

В решті постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2009 року залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.