Судове рішення #8536910

Справа №22-2103/2009 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Селіверстов С.М.

Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


8 липня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

Суддів: Савченко О.В.

Сапун О.А.

При секретарі: Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, -


ВСТАНОВИЛА:


В січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

В позовній заяві зазначала, що в 2000 році вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 12,96 га, яка розташована на території Новенської сільської ради Токмацького району. Зазначену ділянку вона передала в оренду ОСОБА_3 - сину відповідачки. Проте копію договору оренди вона не отримала. Наприкінці 2001 року вона від ОСОБА_3 отримала в рахунок майбутньої орендної плати 5000 грн. Проте ОСОБА_3 запропонував укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, на що вона погодилась. Угода про це була досягнута в листопаді 2001 року. 16 листопада 2001 року вона передала відповідачці всі необхідні для оформлення договору документи нотаріусу, проте не погодилась із запропоновую ціною договору — 12 000 грн.. У зв'язку з тим, що договір купівлі продажку не був укладений, належна їй земельна ділянка знаходилась в оренді.

В 2006 році ОСОБА_3 - син відповідачки почав порушувати умови договору оренди. Після звернення до ОСОБА_3, їй стало відомо, що вона не є власником зазначеної земельної ділянки, а новим власником земельної ділянки є - ОСОБА_2

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 листопада 2001 року вона не підписувала, оскільки не домовилися з покупцем про істотні умови договору, просила суд продовжити строк позовної давності на звернення до суду, визнавши причину пропуску строку поважною, визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 05 березня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір про визнання договору купівлі продажу земельної ділянки недійсною з підстав невідповідності її вимогам чинного законодавства, суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, дав оцінку доказам за правилами ст. 212 ЦПК України і обґрунтовано прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд при ухвалені рішення дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Земельного кодексу України (в ред. 1990 р., який діяв на час укладання договору ) придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку, а згідно ст. 114 цього Кодексу - кулівля-продаж земельних ділянок, укладена власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсною.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту від 14 липня 2000 р. ОСОБА_1 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 12,96 га, яка розташована на території Новенської сільської Ради. За нотаріально посвідченим договором купівлі продажу ОСОБА_1 16 листопада 2001 року продала земельну ділянку ОСОБА_2 На час укладення договору купівлі-продажу сторонами заборони на відчуження земельних ділянок не було.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України розгляд і вирішення справ в порядку цивільного судочинства здійснюється на засадах змагальності та свободи сторін у наданні доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення.

Перевіряючи доводи позивачки, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, про те, що вона не підписувала договір, суд призначав почеркознавчу експертизу. Проте ОСОБА_1 не сплатила витрати на експертизу і заявою від 10.12.2008 р від проведення експертизи відмовилася (а.с. 72,75 звор.). Тому суд у відповідності до ст. 146 ЦПК України обгрунтовано відмовив у визнанні цього факту. Як зазначено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.06.2009 р., при перевірці фактів, викладених у заяві

ОСОБА_1 до Токмацького МВ ГУМВС України від 25.06.2009 р., ОСОБА_1 відмовилася надати зразки підпису. По обставинам укладання договорів раніше проводилася перевірка по заяві ОСОБА_1 і 04.04.2004 р. винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.( а.с. 98).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір виготовлено з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, не на спеціальному бланку спростовуються матеріалами справи.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 18/5, передбачено, що на спеціальних бланках виконуються усі примірники документів, за винятком примірника, який залишається у справах державної нотаріальної контори (державного нотаріального архіву) чи в приватного нотаріуса. На цьому примірнику нотаріус вказує серію і номери використаного на нотаріальну дію спеціального бланка.

Договір складено у відповідності до вимог п. 2.1 зазначеної Інструкції. Як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, досліджувався оригінал договір купівлі-продажу. Примірник договору, виданий покупцеві, викладений на бланку нотаріальних документів НОМЕР_1. У примірнику договору, який знаходиться на зберіганні в справах приватного нотаріуса, зазначено серія і номер використаного на договір купівлі-продажу бланку. Виготовлення примірника, що знаходиться у справі приватного нотаріуса, на спеціальному бланку не вимагається.

З огляду на вищевикладені обставини доводи про те, що суд не перевірив сплату державного мита і послуг нотаріуса при оформленні договору є неістотними, оскільки не могли вплинути на результат вирішення спору.

Не є прийнятним і довід про те, що суд не перевірив сплату грошей продавцем покупцеві. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Несплата покупцем грошей за придбане майно не може бути підставою для визнання договору недійсним. Наявність такої обставини дає продавцеві право вимагати виконання покупцем цього зобов'язання, а такі вимоги не заявлялися, тому суд зазначену обставину і не повинен був перевіряти в справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору з підстав невідповідності його чинному законодавству.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи..

У відповідності до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація