Справа №22-2970/09

Головуючий у 1-й інстанції: Ворожбянов А.М.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Онищенка Е.А.,

   Прокопенка О.Л.

Суддів:  Маловічко С.В.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В позові зазначав, що 04.09.1982 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_1. Від шлюбу мають повнолітніх дітей. Спільне життя з ОСОБА_1. не склалось, в теперішній час шлюбні відносини фактично припинені. Подальше збереження сім'ї неможливо. Просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1. зареєстрований у Михайлівському районному відділі РАГЗ Запорізької області 04.09.1982 року за актовим записом №5.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 110,112 СК України, виходив з того, що позов є обґрунтованим, в якому позивач посилається на те, що шлюбні відносини з відповідачкою припинені з 2001 року, він проживає з іншою жінкою, з якою фактично створив нову сім'ю.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

В судом встановлено, що сторони фактично припинили шлюбні відносини з 2001 року, проживають окремо. Позивач за рішенням суду сплачує аліменти на навчання повнолітньої доньки. Посилається на те, що сім'ю зберегти неможливо, мешкає окремо, просить розірвати шлюб.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, і таким що суперечить інтересам позивача, який має намір створити нову сім'ю.

Посилання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції не надав подружжям строк на примирення є безпідставним, оскільки відкладаючи справу за заявою сторін, суд розглядаючи справу на протязі більш ніж 6 місяців, фактично надавав змогу подружжя примиритися.

Таким чином ці та інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.