Копія
ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО - МОРСЬКИХ СИЛ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2009 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Леся В.І.,
суддів Юненка М.О., Моцного М.В.,
при секретареві Бєрьозіній В.К.,
за участю старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону Врублевського В.Ю., помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону Горщака Р.М., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 10 листопада 2009 року, якою кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини 2382 капітан - лейтенанта
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополі, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України, повернуто на додаткове розслідування,
в с т а н о в и л а:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в період з лютого по березень 2007 року, будучи командиром тактичної групи прикордонних катерів в смт. Чорноморське АР Крим, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, вчинив викрадення дизельного палива, яке виділялось постачальним органом, через катер морської охорони «Оболонь» для заправки малого катера морської охорони BG-09 - «Калкан-204», ( в подальшому МКаМО - 09 ), яким командував його підлеглий військовослужбовець ОСОБА_4.
_____________________________________________________________________________
Справа № 11- 56/09 Головуючий в суді 1-ї інстанції Меліхов В.С.
Як зазначено в обвинувальному висновку, викрадення ОСОБА_3 дизельного пального вчинено за наступних обставин.
15 лютого 2007 року ОСОБА_3 наказав військовослужбовцям катера «Оболонь» і особисто ОСОБА_4 залити дизельне пальне не в паливні баки НОМЕР_1, а в три двісті літрові бочки, що останні й зробили, після чого військовослужбовці строкової служби – матроси Кабаченко та Жовтиков перемістили вказані бочки на кінець пірсу №133 та залишили їх для використання громадянином ОСОБА_6, який передав ОСОБА_3 за паливо 2600 грн. Вказаними діями ОСОБА_3 викрав 542 кг. дизельного палива, на суму 2357, 70 грн.
28 лютого того ж року ОСОБА_3 повторно дав вказівку підлеглим військовослужбовцям залити дизельне паливо з катера «Оболонь» не в баки НОМЕР_1, а в п’ять двісті літрових бочок, які також були переміщені тими ж військовослужбовцями на кінець пірсу №133 та залишені для використання громадянином ОСОБА_6. Вказаними діями ОСОБА_3 викрав 980 кг. дизельного палива на суму 4263 грн.
7 березня 2009 року з тією ж метою ОСОБА_3 повторно дав вказівку підлеглим військовослужбовцям залити дизельне паливо з автомобільного паливного заправника не в баки НОМЕР_1, а в п’ять двісті літрових бочок, які ті ж військовослужбовці залишили пірсі для громадянина ОСОБА_6. Вказаними діями ОСОБА_3 викрав 855 кг. дизельного палива на суму 3719,25 грн.
Всього ОСОБА_3 за вказаний період викрав 2377 кг. дизельного пального на загальну суму 10339,95 грн.
Постановою військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 10 листопада 2009 року вказана кримінальна справа повернута прокуророві на додаткове розслідування. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції послався на те, що по даній справі допущена суттєва неповнота досудового слідства, а саме не встановлені факти та обставини, що мають значення для справи, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
В зв’язку з цим, як вказано у постанові, органам досудового слідства необхідно: встановити коли і які конкретно завдання виконував НОМЕР_1 в період інкримінованих ОСОБА_3 злочинних діянь і яку кількість дизельного пального при цьому було фактично витрачено цим катером, який має потужність двигуна 715 кінських сил; яка кількість дизельного пального з фактично витраченого НОМЕР_1 у вказаний період, на підставі обліку часу роботи двигуна катера на холостих обертах і часу роботи двигуна під навантаженням, підлягала списанню за нормами, що відповідають потужності двигуна цього катера; встановити місцезнаходження колишніх військовослужбовців військової частини мічманів ОСОБА_7, ОСОБА_8, старших матросів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та допитати їх по обставинах виконання катером НОМЕР_1 поставлених завдань у лютому-березні 2007 року та по інших обставинах; встановити осіб, які в лютому 2007 року з бочок, що знаходились на пірсі №133 смт. Чорноморське, переміщали дизельне пальне на борт рибальського судна «Ловкий» і допитати їх по вказаних обставинах справи; встановити кількість викраденого дизельного пального ОСОБА_3 28 лютого 2007 року.
В апеляції прокурор вважає прийняте рішення незаконним з підстав однобічності та неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що мотиви, з яких справу направлено на додаткове розслідування, є необґрунтованими, оскільки вказівки суду першої інстанції стосуються необхідності встановлення даних, які вже досліджувались під час судового слідства шляхом допиту свідків та оголошення документів, а також обставин, які можуть бути вияснені шляхом надання судового доручення органу досудового слідства виконати певні слідчі дії.
Так прокурор вказує, що суд першої інстанції, зобов’язавши органи досудового слідства встановити коли і які конкретно завдання виконував НОМЕР_1 в період інкримінованих ОСОБА_3 злочинних діянь, яку кількість дизельного пального при цьому було фактично витрачено катером, яку кількість дизельного пального було викрадено ОСОБА_3 28 лютого 2007 року, не взяв до уваги, що вказані обставини були з’ясовані в ході судового розгляду показами свідка ОСОБА_4 та дослідженням вахтово-експлуатаційних журналів НОМЕР_1.
Також апелянт не погоджується з вимогою суду, встановити місцезнаходження колишніх військовослужбовців військової частини мічманів ОСОБА_7, ОСОБА_8, старших матросів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та допитати їх по обставинах виконання НОМЕР_1 поставлених завдань у лютому-березні 2007 року та по інших обставинах справи, оскільки вказані особи не були свідками крадіжок дизельного пального і їх покази не можуть вплинути на правильність вирішення справи.
Крім того, прокурор в апеляції стверджує, що в порушення вимог кримінально - процесуального закону в судовому засіданні не досліджувались висновки комплексної судової технічної і економічної експертизи, та не допитувались експерти Борисенко і Клименко, які її проводили.
Заслухавши доповідь судді Юненка М.О., виступи прокурорів на підтримання апеляції, думку підсудного та його захисника, які не заперечували проти направлення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, провівши судові дебати, обговоривши доводи апеляції колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України та роз’яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року ”Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його
провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, органи досудового слідства інкримінуючи ОСОБА_3 розкрадання дизельного пального в розмірі 2377 кілограмів, виходили з даних обліку роботи двигуна, записаних у вахтово-експлуатаційному журналі НОМЕР_1 та показів командира вказаного катера ОСОБА_4 про те, що він для приховання скоєних ОСОБА_3 крадіжок дизельного пального за вказівкою останнього вносив у вказаний журнал неправдиві відомості щодо обліку роботи двигуна катера, а саме зменшував час роботи двигуна на холостих обертах і збільшував показники роботи двигуна під навантаженням та робив інші приписки. При цьому органи досудового слідства виходили з потужності двигуна НОМЕР_1, що дорівнює 520 кінських сил і середніх витрат дизельного пального, яке підлягало списанню в кількості 14 кг. за 1 годину роботи двигуна на холостих обертах, та 68,8 кг. за 1 годину роботи двигуна під навантаженням.
В той же час, у судовому засіданні встановлено, що в дійсності потужність двигуна НОМЕР_1 складає 715 кінських сил і середні витрати дизельного пального, яке підлягало списанню складали за 1 годину роботи двигуна на холостих обертах 14 кг., за 1 годину роботи двигуна під навантаженням у лютому 2007 року складали 91,87 кг. і у березні 2007 року 85,135 кг.
Між тим, органи досудового слідства не встановили та не зазначили в обвинувальному висновку, коли конкретно і які завдання виконував НОМЕР_1 в інкримінований ОСОБА_3 період, яка кількість дизельного пального фактично було витрачено вказаним катером при виконанні завдань, і відповідно, яка кількість дизельного пального підлягала списанню, виходячи з часу роботи двигуна на холостих обертах та під навантаженням в різних кліматичних умовах.
Не підтверджуються вказані обставини всупереч твердженню прокурора, й показами свідка ОСОБА_4, який був допитаний у ході судового слідства, оскільки вони є непослідовними, та дослідженням вахтово-експлуатаційних журналів НОМЕР_1. До того ж вказані докази суперечать висновкам комплексної судової технічної і економічної експертизи №784 від 16 липня 2009 року.
ОСОБА_3, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні винним себе у викраденні дизельного пального 15, 28 лютого та 7 березня 2007 року, не визнавав.
Обвинувачення ОСОБА_3 у викраденні із зловживанням службовим становищем 28 лютого 2007 року 988 кг. дизельного пального, органи досудового слідства обґрунтовували тим, що пальне, яке було передане з катера «Оболонь» на НОМЕР_1, за вказівкою ОСОБА_3 злите в п’ять двісті літрових бочок, та в подальшому ним продане.
Однак в ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 988 кг. дизельного пального в переводі на літри складає понад 1100 літрів, які не можуть поміститись у п’ять двісті літрових бочок.
За таких обставин колегія суддів вважає, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно, під час його провадження були поверхово і однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого об’єктивно не встановлено кількість дизельного пального, яке підлягало списанню, виходячи з часу роботи двигуна на холостих обертах та під навантаженням, а також розмір збитків нібито заподіяних ОСОБА_3 викраденням дизельного пального. Ці недоліки, як правильно зазначив суд першої інстанції у своїй постанові, не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Твердження прокурора в апеляції про те, що розшук та допит у якості свідків колишніх військовослужбовців військової частини мічманів ОСОБА_7, ОСОБА_8, старших матросів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не може вплинути на правильність вирішення справи є передчасним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказані особи в лютому – березні 2007 року неодноразово несли службу на НОМЕР_1 і можуть підтвердити чи спростувати факт, коли і які саме завдання виконував катер в цей період, в яких режимах реально працював двигун, коли проводилась заправка дизельним пальним, чи були вони свідками викрадення пального та інші обставини, які мають значення для справи.
Необґрунтованим є й твердження апелянта про те, що в судовому засіданні не досліджувались висновки комплексної судової технічної і економічної експертизи.
З протоколу судового засідання (том.5 а. с. 157-158) вбачається, що 26 серпня 2009 року головуючим по справі було досліджено висновок вказаної експертизи на 28 аркушах та додатки на 61 аркуші.
Посилання прокурора в апеляції на те, що в судовому засідання не були допитані експерти Борисенко і Клименко, які проводили комплексну судову технічну і економічну експертизу відповідає дійсності, однак в даному судовому засіданні в цьому не було потреби.
Так, після оголошення зазначеної експертизи головуючий вияснив в учасників судового розгляду чи мають вони питання до експертів щодо роз’яснення висновку експертизи.
При цьому державний обвинувач заявив про недоцільність задавати питання експертам, оскільки він особисто не ознайомився з висновком.
Не було питань до експертів після оголошення експертизи і в підсудного та його захисника.
Таким чином, вважати необґрунтованим рішення суду першої інстанції про повернення з власної ініціативи зі стадії судового розгляду кримінальної справи щодо обвинуваченого ОСОБА_3 прокурору на додаткове розслідування підстав не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
у х в а л и л а:
Постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 10 листопада 2009 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
Дійсна за належними підписами.
З оригіналом дійсно:
Суддя військового апеляційного суду
Військово – Морських Сил
М.О. Юненко