ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
копія
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
4 грудня 2009 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Леся В.І.,
суддів : Юненка М.О.,
Саліхова В.В.,
за участю військового прокурора Херсонського гарнізону Ігнатова К.В.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову військового прокурора Херсонського гарнізону від 31 липня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом перевищення влади та службових повноважень військовослужбовцем Управління СБУ України в Херсонській області ОСОБА_4, за апеляцією прокурора на постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 21 жовтня 2009 року про задоволення скарги ОСОБА_3
в с т а н о в и л а:
31 липня 2009 року військовим прокурором Херсонського гарнізону винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно підполковника СБУ ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 328 та ч. 1 ст. 424 КК України, на підставі п. 1 ст. 6 КПК України.
В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до військового місцевого суду Миколаївського гарнізону зі скаргою на цю постанову.
Постановою військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 21 жовтня 2009 року скарга ОСОБА_3 була задоволена, постанова військового прокурора скасована, а матеріали повернуті для проведення додаткової перевірки.
___________________________________________________________________
Справа № 11-57/2009 Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудяк А..В.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив, що постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 була винесена передчасно, а під час перевірки заяви ОСОБА_3 прокурором порушені вимоги ст. ст. 97, 99 КПК України.
Будучи незгодним з цією постановою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а заявнику відмовити в задоволенні його скарги, вважаючи, що суд першої інстанції розглянув цю скаргу однобічно, а при її вирішенні неправильно застосував кримінальний закон.
Мотивуючи свої вимоги він зазначив, що суддя під час розгляду скарги безпідставно зробив висновок про те, що відомості щодо права власності на дитячий оздоровчий табір „Лелека”, які містились у статті з газети „Новий день”, є матеріалами оперативно-розшукової справи та містять державну таємницю. Крім того, на думку прокурора, суддя дав неправильну оцінку факту передачі підполковником ОСОБА_4 матеріалів щодо дитячого оздоровчого табору „Лелека” експерту Амеліній О.Ю.
Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляцію, та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів військового апеляційного суду Військово–Морських Сил вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів провадження по скарзі вбачається, що на початку весни 2009 року ОСОБА_3 проводив санацію Державної дослідницько-експериментальної агрофірми „Асканія-Нова”. Із статті, надрукованої у періодичному виданні „Новий день”, йому стало відомо, що директор цієї агрофірми Найдьонова В.О., посилаючись на висновки незалежного експерта Амеліної О. Ю. та матеріали перевірки, яку проводив відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ України в Херсонській області по встановленню правомірності відчуження державного майна, належного Українській Академії аграрних наук, звинуватила його у рейдерському захопленні дитячої бази відпочинку „Лелека”.
Вважаючи, що вищезгадана перевірка СБУ проводилася підполковником ОСОБА_4 незаконно, а її матеріали з порушенням вимог законодавства по збереженню державної таємниці були безпідставно надані незалежному експерту Амеліній О.Ю. та директору агрофірми „Асканія-Нова” Найдьоновій В.О., ОСОБА_3 звернувся до військової прокуратури Херсонського гарнізону із заявою про порушення відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за перевищення ним влади і службових повноважень та розголошення державної таємниці..
Проведення перевірки по цій заяві було доручено слідчому військової прокуратури Херсонського гарнізону Лавриненку Д.В., який відповідно до вимог ст. 97 КПК України повинен був провести її шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб та витребувати усі необхідні документи, які б підтверджували або спростовували доводи ОСОБА_3.
Разом з тим суд першої інстанції встановив, що при проведенні цієї перевірки слідчий допитав лише ОСОБА_4 та осіб, які були причетні до появи відповідної статті в газеті „Новий день”, а саме: директора агрофірми „Асканія-Нова” Найдьонової, юрисконсульта цього підприємства Хоменка та експерта Амеліної, не дослідивши при цьому питання щодо правомірності передачі ОСОБА_4 матеріалів оперативно-розшукової діяльності щодо відчуження державного майна, належного Українській Академії аграрних наук, Амеліної О.Ю. та Найдьоновій, та наявності в цих матеріалах відомостей, які містять державну таємницю.
У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про передчасність винесення прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 є достатньо обґрунтованими.
Що стосується доводів прокурора про однобічність розгляду судом цієї скарги та порушення ним під час її розгляду кримінального закону, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду цієї скарги.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів військового апеляційного суду приходить до висновку, що постанова судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону про задоволення скарги ОСОБА_3 винесена відповідно до діючого законодавства, внаслідок чого не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
у х в а л и л а:
Постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 21 жовтня 2009 р. про задоволення скарги ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію прокурора – без задоволення .
Дійсна за належними підписами.
З дійсною вірно:
Суддя військового апеляційного суду
Військово – Морських Сил В. В. САЛІХОВ