Справа № 11- 177/2010 р. Головуючий у І інстанції Ковалюх В.М.
Категорія ст. 185 ч.1 КК Доповідач Щербаков О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - Щербакова О.С.
суддів – Акуленко С.О., Зенченко Т.С.
з участю прокурора – Артеменка О.С.
обвинуваченої – ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Бахмацького району Лисуна С.І. на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2010 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, громадянка України, освіта середня, вдова, неповнолітніх дітей не має, не працююча, раніше не судима, -
звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, а кримінальна справа, порушена відносно неї 27 листопада 2009 року – провадженням закрита у зв’язку із зміною обстановки.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, 17 листопада 2009 року близько 17 години ОСОБА_1, яка працювала маляром у вагонному депо Бахмач, що розташоване в АДРЕСА_2, викрала два літри сірої фарби марки ПФ-115 вартістю 32,83 грн., два літри червоної фарби марки ПФ-115 вартістю 36,59 грн. та 1,5 літра чорної фарби марки ПФ-115 вартістю 24,52 грн., всього на загальну суму 93 грн. 94 копійки. Вказану фарбу вона продала провіднику м. Хмельницький ОСОБА_2 за 50 грн.
Не погоджуючись з даною постановою суду, помічник прокурора Бахмацького району Чернігівської області ОСОБА_3, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд. На думку апелянта, суд прийшов до помилкового висновку, що ОСОБА_1 внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною особою, оскільки звільнення особи з роботи не свідчить про втрату нею суспільної небезпеки і не може бути підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності, оскільки це унеможливлює скоєння злочину на даному підприємстві, але не може гарантувати того, що вона взагалі не вчинить нового злочину. Вказує, що звільнення з роботи свідчить про те, що ОСОБА_1 залишиться без засобів для існування, що може спонукати її до скоєння нових крадіжок. Крім того, звертає увагу на те, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є правом суду, а не обов’язком.
Заслухавши доповідача, виступ ОСОБА_1, яка просила залишити постанову суду без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно з ч.3 ст. 7 КПК України, за наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Приймаючи рішення суд врахував, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1 перестала бути суспільно небезпечною, оскільки вже не працювала у вагонному депо Бахмач, що не уможливлює вчинення нею нового злочину.
Необхідною умовою для застосування ст. 48 КК України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно вплине на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
Разом з тим, звільнення ОСОБА_1 з пасажирського вагонного депо за власним бажанням не може враховуватися судом як зміна обстановки внаслідок якої вона перестала бути небезпечною, оскільки обстановка навколо неї не зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину передбаченого ст. 185 КК України.
За таких обставин постанову суду не можна вважати законною та обґрунтованою.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляції прокурора задовольнити.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
СУДДІ:
АКУЛЕНКО С.О. ЩЕРБАКОВ О.С. ЗЕНЧЕНКО Т.С.