Справа №ц-12-456/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
04 березня 2010 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гречаної С.І., при секретарі Яковенко С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завдатку, -
ВСТАНОВИВ:
03 вересня 2009 року ОСОБА_1 пред’явила зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.
03 квітня 2006 року в рахунок платежу за, передбачуваним до укладення в майбутньому, договором купівлі-продажу, передала відповідачу за належну їй квартиру АДРЕСА_1 40800 грн. еквівалентних на той час 8000 доларів США, і, обумовивши сплату решти - днем укладення основного договору.
В обумовлений сторонами строк до 03.04.2007 року відповідач не виконала взятих на себе зобов’язань, договір купівлі-продажу сторони не уклали, на вимогу повернути суму завдатку і додатково сплатити суму у розмірі завдатку в загальній сумі 16000 доларів США, відповідач відмовилася.
Посилаючись на указані обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 127760 гривень еквівалентних на час пред’явлення позову 16000 доларів США що складається з суми неповернутого завдатку та суми в розмірі завдатку, а також судові витрати.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили про їх задоволення
Відповідач в судове засідання не з’явився, викликався належним чином причини неявки суду не відомі.
За згодою позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи в порядку ст. 224-225 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом установлено що між сторонами існують договірні правовідносини, підставою виникнення яких є договір про передачу позивачкою завдатку укладений 03.04.2006 року, за яким сторонами взаємоузгоджена ціна відчужуваної відповідачем у майбутньому за договором купівлі-продажу належної їй квартири. За нею позивачка передала відповідачеві 40800 гривень, що еквівалентно 8000 доларів США.
Кінцевий термін розрахунку та термін укладання договору купівлі-продажу визначений сторонами до 03.04.2007 року.
Між тим у зазначений договором завдатку час договір купівлі-продажу сторони не уклали. Оскільки договір не відбувся, позивач вимагала повернення сум за договором, від виплати яких відповідач відмовилася.
Главою 49 ЦК України передбачено 6 видів забезпечення виконання зобов'язань, одним з яких є і завдаток.
Вони є додатковими зобов'язаннями, їх метою є стимулювання належного виконання сторонами головного зобов'язання і вони слідують долі головного зобов'язання.
Забезпечувальні зобов'язання можуть встановлюватися тільки по відношенню до дійсних вимог, які містяться в головному зобов'язанні. Без укладення головного зобов'язання неможливе укладення забезпечувального зобов'язання.
За ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору.
Для договору купівлі-продажу, у відповідності зі ст. 657 ЦК України, належною формою його укладення - є нотаріальна форма.
Недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири тягне за собою його нікчемність, а значить - він не є реальним і не може забезпечуватися додатковими зобов'язаннями.
У зв’язку з цим, грошові суми, передані стороною до укладення договору купівлі-продажу, слід вважати авансом, а не завдатком, і застосовувати при вирішенні їх долі правила ч. 2 ст. 570, ст. 1212 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка передала відповідачу 40800 гривень, що еквівалентно 8000 доларів США, домовившись з нею укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, проте такого обов’язку відповідач не дотрималася.
За такого, передані позивачем гроші є авансом, а не завдатком, як вона бажала б, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 570, ст. 1212 ЦК України, повинні бути повернуті відповідачем. Оскільки відповідач цього робити не бажає, то неповернутий аванс слід стягнути за судовим рішенням.
Посилання позивача на те, що передана сума є завдатком не заслуговують на увагу, оскільки суперечать положенням ст. 570 ЦК України враховуючи, що спірна сума була сплачена до укладення договору купівлі-продажу й не може вважатися завдатком.
Вимоги позивача про стягнення суми боргу еквівалентно 8000 доларів США по курсу Національного банку України станом на день пред’явлення позову, є безпідставними, оскільки, як вбачається із укладеного сторонами договору задатку позивач передала відповідачу 40800 гривень, які підлягають поверненню як безпідставно утримані, підстав для повернення коштів еквівалентних 8000 доларів США по курсу НБУ суд не вбачає.
Таким чином, суд керуючись ст. 570, 1212 ЦК України приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно утриману суму грошей в розмірі 40800 гривень.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати. пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, державне мито в сумі 408 грн. 00 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно технічне-забезпечення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА