Справа №2-375/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

З а о ч н е

05 лютого 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді    Хомика А.П.

про секретарі -             Кулик М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. В обґрунтування позову посилається на те, що 30 січня 2008 року позичив відповідачці 37875,00 грн., що відповідно до курсу НБУ на момент позички становило 7500 доларів США, уклавши з нею договір позики від 30 січня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу  ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 40. Відповідно до п.1 вказаного договору відповідачка зобов'язалася повернути таку ж саму суму грошових коштів готівкою до 01 квітня 2008 року, однак не виконала свого зобов'язання. Крім цього в п.3 цього договору зазначено, що у разі неповернення боргу в сумі і в строки , передбачені даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, тобто з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Курс долара США за ставкою НБУ станом на 26.10.2009 року становить 8,20 грн. за 1 дол. США. Курсова різниця долара США становить 3,15 грн., що в загальній сумі боргу становить 23625,00 грн.. Таким чином відповідачка повинна сплатити йому основний борг в сумі 37875,00 грн, індекс інфляції за період з 30.01.2008 року по 26.10.2009 року в сумі 7575,00 грн, 3% річних в сумі 2039,18 грн. та курсову різницю в сумі 23625,00 грн., а всього 71114,18 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, послався на обставини, викладені у позовній заяві, яку просить задоволити та провести заочний розгляд справи та стягнути з відповідачки понесені ним судові витрати..

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, не повідомивши причин, хоча була своєчасно повідомлена про час та місце судового засідання через оголошення в пресі і, керуючись п. 9 ст. 74 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідачки неповажною та розглянув справу у її відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору позики від 30 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 40. відповідачка ОСОБА_2 прийняла у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 37875,00 грн., що відповідно до курсу НБУ в момент посвідчення цього договору становило 7500 доларів США доларів США, які зобов’язався повернути 01квітня 2008 року.  

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи вище наведене, той факт, що відповідачем взятих на себе зобов’язань по поверненню позики не виконано, суд вважає, що позов є підставним, оскільки позикодавець вправі вимагати повернення позики, так як позичальник - відповідач, отримавши у власність передані йому позикодавцем – позивачем гроші в сумі 37875,00 грн., став зобов'язаним повернути позикодавцю предмет позики в обумовлений договором позики строк.

Як встановлено матеріалами справи, офіційний курс долара США відносно гривні станом на день звернення позивача з позовом до суду становив 8,20 грн. за 1 долар США, тобто курсова різниця долара США становить 3,15 грн., що в загальній сумі боргу становить 23625,00 грн. ( 3,15 х 7500 доларів США = 23625,00 грн.)  і дану суму слід стягнути з відповідача.

Як вбачається з п.3 договору позики у разі неповернення боргу в сумі і в строки, передбачені даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, тобто з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, отже вимога позивача про стягнення індексу інфляції за період з 30.01.2008 року по 26.10.2009 року в сумі 7575,00 грн. та 3% річних в сумі 2039,18 грн. є підставною.

Отже всього з відповідачки слід стягнути 71114,18 грн. ( 37875,00 грн. – основний борг + 23625,00 грн. – курсова різниця + 7575,00 грн. – індекс інфляції + 2039,18 грн – 3% річних).

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті витрат на ІТЗ в сумі 120,00 грн., 60 грн. за оголошення в "ВЗ", а також недоплачену згідно ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" суму судового збору в дохід держави в розмірі  711,14 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 1046, 1047, 1049-1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 71114,18 грн., 180,00 грн. судових витрат та 711, 14 грн. судового збору в дохід  держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя