Справа № 2-309/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м       У к р а ї н и

25 березня 2010 року                                                 Біляївський районний суд

                                                                                              Одеської області

в складі: головуючого судді   Крачкової С.В.  

при секретарі   Дигуляр А.С.

за участю представників  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

 та адвоката        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в м. Біляївка цивільну  справу за позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Біляївської державної нотаріальної контори, заінтересована особа Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, перерозподіл спадщини

                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18.05.2005 р. на ім’я  ОСОБА_8 та  визнати за ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_6  право власності на ? частину спадкового  майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_11, померлого, 12.04.1998 р..

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги (а.с.64-67) та просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_12 її батьком ОСОБА_13 та дідусем ОСОБА_14, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я  ОСОБА_8 та визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину спадкового майна, що складається з житлового будинку, розташованого в с. Усатове, вул. Ломана, 28, яке залишилось після смерті ОСОБА_14, померлого 12.01.1998 р..

Свої вимоги мотивує тим, що він є опікуном не повнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, його мати  ОСОБА_12 (померла 6.11.2008 року) була спадкоємицею за законом після смерті дідуся ОСОБА_14, померлого 12.01.1998 р., але з заявою  про прийняття спадщини вона до нотаріальної контори не зверталась оскільки до 2002 р.  знаходилась в місцях позбавлення волі, а після звільнення хворіла та не мала  коштів для оплати витрат, пов’язаних з подачею заяви до нотаріальної контори.

Позивач вважає, що її син ОСОБА_6 як правнук померлого має право в силу ч.1 ст. 1266 ЦК України ( в редакції 2004 року) на ? частину спадкового майна - житлового будинку, який залишився після смерті ОСОБА_14, померлого 12.01.1998 року, а тому просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 12.05.2005 р. Біляївською державною нотаріальною конторою відповідачу ОСОБА_8

В судовому засіданні позивач на позові наполягав. При цьому він та його представник пояснили, що  ОСОБА_12 мала право на спадщину, що залишилась після смерті діда ОСОБА_15 замість свого батька ОСОБА_13, який помер раніше – 23.07.1995 р.. Відповідачі – ОСОБА_16 та ОСОБА_8 звернулись з заявою до нотаріальної контори не повідомили про це нотаріуса. До дня смерті 6.11.2008 р. ОСОБА_12 проживала у спадковому будинку, але спадщину не прийняла в установленому законом порядку, так як протягом декількох років перебувала в ув’язненні, а потім хворіла, знаходилась в скрутному матеріальному становищі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_8, його представник та представник відповідачки ОСОБА_7 – ОСОБА_1 визнали позов частково. Не заперечують проти встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_12 її батьком ОСОБА_13 та дідусем ОСОБА_14, але вважають, що оскільки ОСОБА_12 маючи можливість не прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_14, а її син ОСОБА_6 не є спадкоємцем, то він не має права на спадкування після смерті прадіда за правом представлення.

Представник Усатівської сільської ради в судовому засіданні погодилась з позовом та вважає, що неповнолітній ОСОБА_6 має право не тільки на проживання в спадковому будинку, але й на  одержання у власність його частини.

Представник Біляївської державної нотаріальної контори неодноразово в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, представника 3-ої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12.01.1998 року помер ОСОБА_14. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке  складається з житлового будинку, що знаходиться в с. Усатово, Біляївського району , вул. Ломана, 28.

Як спадкоємці І-ї черги  мали право на спадщину його діти ОСОБА_7 та ОСОБА_17, але ОСОБА_14 помер раніше 23.07.1995 р. (а.с.35).

Згідно ч.2 ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 року)  онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має  в живих того з їхніх батьків, який був би спадкоємцем.

Таким чином, замість ОСОБА_13 мали право на спадкування після смерті діда його онуки ( діти ОСОБА_13І.) ОСОБА_12 та ОСОБА_8.

ОСОБА_7  звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_14 в липні 1998 р. (а.с.31), але до цього часу свідоцтва про право власності на спадкове майно не одержала.

18.05.2005 року  державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 було видано свідоцтво №1-2273 про право на спадщину за законом – на ? частину житлового будинку, який знаходиться в с. Усатово, вул. Ломана, 28 (а.с.22).

ОСОБА_12 з заявою до нотаріальної контори не зверталась, в судовому порядку не ставила питання про встановлення факту прийняття спадщини або про продовження строку для прийняття спадщини, а 8.11.2008 р. померла (а.с.17).

Таким чином вона  вважається такою, що спадщину не прийняла.

Позивач вважає, що замість неї  має право на спадщину правнук спадкодавця неповнолітній ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( син померлої)

Але суд вважає, що посилання позивача на положення ч.1 ст. 1266 ЦК України ( в редакції 2004 року) є безпідставними оскільки на момент смерті спадкодавця була жива спадкоємиця І-ої черги – ОСОБА_12, яка спадщину не прийняла, а тому ОСОБА_6 не є спадкоємцем за правом представлення.

В зв’язку з цим до ОСОБА_6 не можуть бути застосовані і положення ч.3 ст. 1268 ЦК України ( в редакції 2004 р.)

Таким чином суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.44) видано ОСОБА_8, як спадкоємцю І-ої черги після смерті ОСОБА_14, померлого 12.01.1998 р. на  законних підставах, а тому підстав для визнання його недійсним не має.

Враховуючи те, що факт родинних відносин між ОСОБА_12 її батьком ОСОБА_13 та дідом ОСОБА_14 не оспорюється відповідачами та підтверджується наданими позивачем доказами (а.с.14.15, 37) суд вважає, що в  цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України, ст.ст. 529, 548,549, ч.1 ст.551, ч.1 ст.560  ЦК України ( в редакції 1963 року)  ст.1217, ч.2 ст.1223, ч.1 ст.1266, ч.3 ст.1268 ЦК України ( в редакції 2004 року),

В И Р І Ш И В :

    Позивну заяву  ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Біляївської державної нотаріальної контори, заінтересована особа Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, перерозподіл спадщини задовольнити частково.

    Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_12, померлою 6.11.2008 року, її батьком ОСОБА_13, померлим 23.07.1995 року та дідусем ОСОБА_14, померлим 12.01.1998 року.

  В іншій частині позову відмовити.

            На рішення суду може бути подана заява про його оскарження протягом 10 діб та апеляція протягом 20 діб з дня подачі вказаної заяви до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд.

              Суддя :                                                                  С.В. Крачкова