Справа №1-102/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді          Хомика А.П.

при секретарі -                   Кіндратишин Л.Р.

з участю прокурора -        Крикливець Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

-     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку с. Головецько Старосамбірського району Львівської області, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружену, раніше не судиму,

-     у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1,  29.12.2009 року о 18.55 год. в електропоїзді № 6137 "Стрий-Самбір" на перегоні Дрогобич-Дубляни Львівської залізниці при перевірці проїзних документів пред'явила провіднику для безкоштовного проїзду пенсійне посвідчення № 114162, ніби-то видане 11.11.2003 року по інвалідності 2-ої групи на її ж прізвище з вклеєною її фотокарткою та завірене гербовими печатками відділу соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації Вінницької області, яке згідно довідки № 2676 виданої 31.12.2009 року Управлінням соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації та довідки № 3765, виданої 04.01.2010 року Управлінням соціального захисту населення Старосамбірської райдержадміністрації Львівської області, їй не видавалось, тобто є підробленим, що підтверджується висновком експерта №10 від 15.01.2010 року. Після пред'явлення вказаного посвідчення провіднику, ОСОБА_1 отримала квиток № 071751 для безкоштовного проїзду від ст.Дрогобич до ст.Самбір Львівської залізниці.  

Підсудна ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю. Суду пояснила, що 29.12.2009 року біля 19.00 год. вона їхала  в електропоїзді "Стрий-Самбір". Коли до неї підійшов провідник, вона пред'явила йому пенсійне посвідчення, на що останній видав їй безкоштовний квиток від ст. Дрогобич до ст. Самбір. Після цього до неї підійшли двоє працівників міліції і вилучили в неї дане посвідчення, зіславшись на те, що воно старого взірця і тому, вірогідно, вже не дійсне. Вона зрозуміла, що її може бути викрито і зізналась, що дане посвідчення вона підробила через жінку по імені Оксана, з якою випадково познайомилась в 2003 році біля обласної лікарні в м. Вінниця і за яке заплатила їй 30грн. На обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення та в Управлінні Пенсійного фонду, ніколи не знаходилась. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати.  

Оскільки підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною повністю у вчиненому злочині, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду та вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, то суд, впевнившись у правильному розумінні підсудною ОСОБА_1 змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позицій відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнала недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Дослідивши письмові докази справи, суд вважає доведеною винуватість підсудної ОСОБА_1 у використанні завідомо підробленого документа.  

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки вона, використовувала завідомо підроблений документ ( пенсійне посвідчення ).

При обранні виду і розміру покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка визнала себе винною повністю у вчиненому злочині, щиросердечно розкаюється, активно сприяла розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, маму похилого віку, стан її здоров'я.  

Враховуючи вищенаведене, особу підсудної, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді штрафу, яке є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.  

З речовими доказами слід поступити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України та стягнути з підсудної судові витрати в користь експертної установи.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та обрати їй покарання – 510,00 ( п’ятсот десять) гривень штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речові докази: підроблене посвідчення № 114162 та безкоштовний квиток, які  зберігаються при матеріалах кримінальної справи, - залишити при справі (а.с. 25, 26 ).  

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області витрати за проведення:

•   експертизи №10 від 15.01.2010 року по кримінальній справі №94-0580 в сумі 912,71 грн. (а.с. 30).  

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя