Справа №2 – 175/2010 р.

         №2 – 2313/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    30 березня 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Кобзар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи, ОСОБА_1 до фізичної особи, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання, -

В С Т А Н О В И В :

    В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та просила постановити рішення, яким стягувати на її користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку (доходу) на утримання їх повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання у вищому навчальному закладі, до 30.06.2010 року.

    Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області  в якості третьої особи в дійсній цивільній справі залучено, ОСОБА_3.

На обгрунтування заявлених вимог позивачка вказувала, що до липня 1995 року вона з  відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають повнолітню дитину – сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з нею та навчається в Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені ОСОБА_4 на денному відділенні і буде продовжувати навчання до 30.06.2012 року. 30.06.1996 року позивачка зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_5, після одруження їй присвоєне прізвище чоловіка „Коваль”. За рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05.11.2004 року з відповідача на її користь стягувались аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 до його повноліття, тобто до 24.09.2009 року. В дійсний час аліменти припинені в зв”язку з досягненням сином повноліття. Відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання свого сина, який навчається, хоча й працює та має таку можливість, як передбачено діючим сімейним законодавством. Оскільки їх син не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати, в зв”язку з навчанням, він потребує матеріальної допомоги від батька.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позов підтримали з підстав викладених в позові та з урахуванням доказів здобутих в ході розгляду справи.

Представник позивачки, ОСОБА_6 додатково пояснив, що позивачка крім свого повнолітнього сина, ОСОБА_3, утримує двох неповнолітніх дітей, 1997 років народження. Її заробітна плата складає близько 1 000 грн., хоча в свою чергу відповідач працює на сталеливарному заводі, отримує середньомісячну заробітну плату яка становить 3 463 грн. 54 коп. На дивлячись на це він ухиляється від свого обов”язку щодо матеріального забезпеченнян свого сина, ОСОБА_3, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги від батька. Вважав, що наявсі всі підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки, ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/5 частини від всіх видів  доходів відповідача.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Прохає також врахувати, що відповідач зумисне  змусив матір та теперішню дружину звернутися до суду з позовними заявами про стягнення аліментів, так як у його матері є ще два сина, які в змозі надавати їй матеріальну допомогу, а позов пред»явлено тільки до відповідача, крім того він живе з   теперішньою  дружиною однією сім»єю  і немає необхідності в примусовому стягненні аліментів на  спільну їх неповнолітню дитину.

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_7 позов не визнала вказувала, що відповідач дійсно працює на сталеливарному заводі. Позивачка наводе суму середньої заробітної плати, яка становить 3 463 грн. 54 коп., хоча не врахує всі відрахування котрі провадяться.  Тому при визначені доходу відповідача необхідно виходити з фактично отримуваної ним заробітної плати, а не нарахованої. Крім того на утриманні відповідача знаходиться літня мати, котра також потребує допомоги, і на її утримання стягуються аліменти за рішенням суду в розмірі ј частини від всіх видів  його доходів, яке набрало чинності, батько помер в 2005 році. Крім того на його утриманні знаходиться малолітня дитина, донька – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь якої також за рішенням суду з нього стягуються аліменти в розмірі ј частини від всіх видів доходів на користь дружини ОСОБА_9. Дитина часто хворіє, перебуває на обліку у лікаря педіатра. При визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати також можливості батька утримувати дитину, наявність інших дітей, непрацездатних батьків. Сам відповідач не відмовлявся  від надання матеріальної допомоги сину, і по мірі можливості  її надавав, але він не взмозі надавати її регулярно, як того прохає позивачка. Остаточно вважає, що у відповідача на даний момент  відсутня взагалі можливість   надавати повнолітньому синові матеріальну допомогу, тому прохає в позові його відмовити.

Третя особа, ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позову, вказував, що дійсно він навчається у вищому навчальному закладі, стипендії не отримує, потребує матеріальної допомоги зі сторони свого батька, який працює та має таку можливість. Вважав, що наявні всі підстави для задоволення позову його матері.

Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи за відсутності відповідача, ОСОБА_2

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 ,  пояснення представників, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи ОСОБА_3, дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до слідуючих  висновків.

Судом встановлено, що дійсно  до 17.07.1995 року сторони по справі, перебували в зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про розірвання шлюбу, актовий запис №255 від 17 липня 1995 року/

Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину – сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з матір’ю (позивачкою по справі). (свідоцтво про народження  №788 від 23 жовтня 1991 року /.

За рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05.11.2004 року з ОСОБА_2 на користь позивачки стягувались аліменти в розмірі 1/5 частини від всіх видів його (відповідача) доходів на утримання сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягення останнім повноліття.  

На час розгляду вказаної справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 має повних вісімнадцять років. Аліменти з ОСОБА_2 не стягуються в зв”язку з досягненням сином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття.

30 серпня 1996 року позивачка зареєстрували другий шлюб з гр. ОСОБА_5, після одруження взяла прізвище чоловіка „Коваль”.

    В дійсний час повнолітній син, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.09.2008 року навчається в Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені ОСОБА_4 на денному відділенні, машинобудівного факультету. Навчання у вказаному закладі триватиме до 30.06.2012 року. (довідка №2-104/09  від 14.08.2009 року).  

    Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17.11.2009 року з відповідача стягнуто на користь непрацездатної матері ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 28.10.2009 року. Рішення набрало законної чинності.

     Відповідач ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_9, від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії І – КЕ №129174).

    Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.01.2010 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітньої дочки, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.10.2009 року до досягнення дитиною повноліття, але дане рішення чинності не набрало.

    Відповідно до довідки виданої головою правління ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод”, ОСОБА_12, ОСОБА_2 працює на ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод” з 14.03.2000 року на посаді розливальника сталі 5., СПЦ.

Статтею 200 СК України передбачено, що одним із способів виконання батьками обов’язку з утримання повнолітніх дочки, сина є сплата аліментів, розмір яких визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.  

    Статтею 199 СК України, визначається обов”язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, так зокрема частиною першою вказаної статті, передбачено, що якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

    Згідно сттатті 200 ч.2 СК України, при визначеннні розміру аліментів з одного з батьків  суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 наголошувала, що в дійсний час ОСОБА_2 сплачує аліменти за рішеннями суду на утримання своєї непрацездатної матері та малолітньої дитини, яка постійно хворіє, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря педіатра, як часто та тривалохворіюча дитина, в зв”язку з чим також потребує додаткових коштів на утримання.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, так зокрема частиною першою пунктом 3 вказаної статті визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружина, батьків, дочки, сина.

Враховуючи норми статті 182 СК України, суд вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів з урахуванням матеріального становища сторін, періоду його стягнення, в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання є завищеним та не відповідає дійсності, оскільки відповідач має матір пенсіонерку, 1938 року наодження, малолітню дитину, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 від другого шлюбу, дитина знаходиться на диспансерному обліку у лікаря педіатра, як часто та тривалохворіюча, за рішеннями суду з відповідача стягуються аліменти на утримання непрацездатної матері та малолітньої дитини, разом з тим одночасно ці обставина не звільняють його (відповідача), як батька від свого обов”язку сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, котрий продовжує навчання.

    Отже, між сторонами в справі виникли та існують правовідносини щодо реалізації батьківських обов’язків з утримання своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.  

Відмова відповідача матеріально підтримувати свою повнолітню дитину, яка навчається і потребує в зв’язку з цим матеріальної допомоги, є порушенням батьківського обов’язку, передбаченого нормами ст. 199 СК України.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та правомірними і підлягають частковому задоволенню, а саме: підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку щомісячно на час навчання, починаючи з 30.09.2009 року до 30.06.2012 року. Крім того слід стягнути з ОСОБА_2 51 грн. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ в прибуток держави.

В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213 – 215, 367 ЦПК України; ст.ст.181, 183, 199, 200 СК України,-

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково: стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод”, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку щомісячно на час навчання, починаючи з 30.09.2009 року до 30.06.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ в прибуток держави.

В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції до Полтавського апеляційного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подяється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавськоі області  через Крюківський райсуд.

    Суддя:             Т.І.Усенко