Справа № 22ц-894/2010 Головуючий у 1інст. – Харечко Л.К.
Доповідач – Зінченко С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Квача М.О.
суддів: Зінченко С.П., Смаглюк Р.І.
при секретарі
за участю Бивалькевич Т.В.
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій протиправними та про зобов”язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Деснянському районі м.Чернігова щодо виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни” за період з 17 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов”язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_6 за період з 17.12.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне, необ’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом, при цьому ч.2 ст. 73 цього ж Закону встановлює, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Апелянт наполягає на тому, що позивачу виплата підвищення до пенсії у 2008 році здійснювалась у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, тобто в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_6 народилася у 1939 році, а тому в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, викладена в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до п.2 рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 36-100 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2008 року.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату надбавки позивачу за 2008 рік, правомірно керувався положеннями Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Також, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач виплачував позивачу пенсію за період з 17.12.2008 року по 31.12.2008 року в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”, а саме без урахування 30 % від мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував дійсні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм матеріального права.
З врахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова відхилити.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді :