Справа № 1-105/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року             Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                 Спринчука В.В.,

при секретарі                                Барановій О.М.,

з участю прокурора                             Ратушняка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_5, українця,  громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

    08.09.2009 року о 13.00год. ОСОБА_1 перебуваючи в смт Стрижавка Вінницького району та області, за попередньою змовою з ОСОБА_2 таємно, з корисливих спонукань та з прямим умислом проникли на охоронювану територію садка, що перебуває в оренді ПСП «Агрофірма Батьківщина», звідки вчинили крадіжку яблук загальною вагою 60 кг, після чого викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім того, 08.09.2009 року приблизно о 14.00 год. продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку яблук ОСОБА_3 та ОСОБА_2 достовірно знаючи, що в садку залишилися яблука, які можна викрасти, повернулися до садка ПСП «Агрофірма Батьківщина» та вчинили крадіжку 2 мішків яблук, вагою 60 кг, після чого були затримані охоронцями садка.

Своїми діями підсудні завдали матеріальної шкоди ПСП «Агрофірма Батьківщина» на суму 120 гривень.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого їм злочину визнали повністю, щиро розкаялись, просили суд їх суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв’язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, суд визнав недоцільним їх дослідження, обмежившись оглядом письмових доказів, які містять відомості характеризуючі особи підсудних. Підсудним та іншим учасникам судового розгляду роз’яснено, що фактичні обставини, які визнані і не досліджувались в суді не можуть оспорюватись в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Обираючи підсудним покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України).

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину /відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких/, особу винного, те що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває .

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України, пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких обставин, навіть попри номінальну тяжкість скоєного стосовно ст. 12 КК  України, суд визнає, що виправити і запобігти скоєнню ОСОБА_1 нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов’язки /ст. 76 КК України/.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину /відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких/, особу винного , те що вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

За таких обставин, навіть попри номінальну тяжкість скоєного стосовно ст. 12 КК  України, суд визнає, що виправити і запобігти скоєнню ОСОБА_2 нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов’язки /ст. 76 КК України/.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

    ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на три роки.

У відповідності до ст.75 КК України від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 звільнити, якщо протягом одного року /іспитового строку/ він не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1  обов’язки :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на три роки.

У відповідності до ст.75 КК України від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_2 звільнити, якщо протягом одного року /іспитового строку/ він не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2   обов’язки :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речові докази по справі – два мішки з яблуками, що передані на зберігання директорові ПСП «Агрофірма Батьківщина» - повернути ПСП «Агрофірма Батьківщина».

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – «підписка про невиїзд».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя :/підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: