Справа №2-1-2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 р. м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі: судді Вітер Л.А., при секретарі Кулібабі Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Христинівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і прохає стягнути з нього 30956,50 грн. коштів за договором позики. В підтвердження своїх вимог прокурор вказує, що 05.01.2006 року ОСОБА_1 уклав договір позики на 7 тис. доларів США з ОСОБА_2, що стверджується розпискою. За умовами договору відповідач зобов»язувався повернути борг до 05.07.2000 року. 10.10.2002 року між сторонами укладено додаткову угоду позики, за якою строк виконання зобов»язання відповідачем перенесено на 01.06.2003 року. Своїх зобов»язань відповідач не виконав і в строк до 01.06.2003 року кошти в сумі 6130 дол. США, що відповідає 30956,50 грн., не повернув, тому необхідно борг стягнути в судовому порядку.
В судовому засіданні: прокурор Барська Т.М. позов підтримала частково і прохала стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 7564 грн.; відповідач в судове засідання не з»явився - прохає справу слухати в його відсутність, письмово прохає відмовити в задоволенні позову у зв»язку з його поверненням. В попередніх судових засіданнях відповідач також позову не визнав, посилаючись на погашення боргу, що стверджується відомостями, в яких маються підписи ОСОБА_1 та його дружини в отриманні коштів у погашення боргу; представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 також позову не визнав і прохав відмовити в задоволенні позову; позивач ОСОБА_1 прохав задовольнити позов, посилаючись на те, що його дружина ОСОБА_4 коштів в погашення боргу від ОСОБА_2 не отримувала, у відомостях не розписувалась. А він частково отримав гроші від ОСОБА_2, але не в тих розмірах, що записані у відомостях, поскільки на його думку там маються виправлення та дописки. Також він пояснював, що отримав від ОСОБА_2 в рахунок боргу жесть, шифер, послуги автомобіля.
В судовому засіданні були допитані в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що від ОСОБА_2 ніколи коштів не отримувала і у відомостях підписи не її.
Вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на підставі слідуючого.
Судом встановлено, що 05.01.2000 року ОСОБА_1 уклав договір позики на 7 тис. доларів США з ОСОБА_2, що стверджується письмовою розпискою від 05.01.2000 року. За умовами договору відповідач зобов»язався повернути позичкові кошти до 05.07.2000 року.
10.10.2002 року між сторонами укладено додаткову угоду позики, за якою строк виконання зобов»язання відповідачем перенесено на 01.06.2003 року, але в строк до 01.06.2003 року повністю кошти в сумі 6130 грн. доларів США, що відповідає 30956,50 грн., не повернув.
В період з 24.10.2002 року по 27.04.2005 року відповідач виплатив ОСОБА_1. 22760,50 грн., а також передав товарів та послуг (шифер, цвяхи, сталь, автомобільні послуги, погрузка) на 632 грн., що стверджується підписами позивача ОСОБА_1 та його дружини у відомостях, а також записами про отримання товарів та послуг у відомості на зворотному боці, а також поясненнями в судовому засіданні відповідача, позивача, про те, що він дійсно розписувався у відомостях, брав в рахунок боргу товар та користувався автомобілем. Таким чином, суд вважає доведеним повернення боргу в сумі 23392,50 грн. (22760,50 + 632 = 23392,50 грн.).
Суд не може брати до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 та його дружини, що вони не отримували від ОСОБА_2 коштів у рахунок погашення боргу і не ставили підписів у відомостях, поскільки такі пояснення спростовуються поясненнями відповідача та висновком судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи навпроти запису «20 грн.» та «1250 грн.» у відомості №3 виконанні ОСОБА_4, тобто дружиною позивача. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 отримав в рахунок погашення вказані суми.
Крім того, суд оцінює критично, як надумані, пояснення ОСОБА_1 відносно того, що у відомостях маються дописи та виправлення. Свої доводи позивач належними і достовірними доказами не підтвердив, експертизу на предмет дописок та виправлень не оплатив. Тому суд бере до уваги в якості достовірного і належного доказу отримання сум в погашення боргу саме відомості, в яких зазначено суми та дати отримання коштів, маються підписи.
Суд також не бере до уваги пояснення відповідача, що він повністю повернув кошти за договором позики, поскільки належних і достовірних доказів він не надав, а відомості про отримання коштів свідчить про часткове погашення боргу в сумі 23392,50 грн.
Таким чином, суд вважає, що до стягнення за угодою позики підлягає 7564 грн. (30956,50 грн., що відповідає 6130 дол. США по курсу 5,05 грн. за 1 долар США, - 23392,50 грн. = 7564 грн.)
Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 209, 212, 226 ЦПК України та на підставі ст.ст. 16, 1049-1050 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7564 грн. неповернутих коштів за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 75,64 грн. держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на користь ТУ ДСА у Черкаській області, р\р 35225008002339 в УДК у Черкаській області, МФО 854018, Код 26261092.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження у встановлений строк рішення набирає чинності.