Справа № 2-531/08

Категорія:56

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 листопада 2008 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Токарської І.С., при секретарі Абрамчук Н.В., з участю:

прокурора Дуднік М.М.,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_5.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Прокурора Маневицького району в інтересах держави -Міністерства праці та соціальної політики України в особі Маневицького центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 930 гривень 01 копійки, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2008 року прокурор Маневицького району звернувся в суд з позовом в інтересах держави - Міністерства праці та соціальної політики України в особі Маневицького центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 930 гривень 01 копійки, обґрунтовуючи свій позов тим, що відповідач 06.08.2007 року звернулась в Маневицький районний центр зайнятості із заявою про призначення та виплату допомоги по безробіттю, яку їй виплатили їй за період з 06.08.2007 року по 18.07.2008 рік. В ході проведеної перевірки з'ясовано, що ОСОБА_2 з 11 квітня 2008 року по 28 червня 2008 року працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 в кіоску в с.Четвертня Маневицького району, за що отримувала заробітну плату. Згідно довідки Маневицького районного центру зайнятості №897/01-20 від 10.10.2008 року за період з 11.04.2008 року по 28.06.2008 року ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 930 гривень 01 копійку, яку просили стягнути з відповідача на користь Маневицького районного центру зайнятості.

В даному судовому засіданні представник прокуратури Дуднік М.М. та представник заінтересованої особи ОСОБА_5, кожен зокрема, позов підтримали із наведених у ньому підстав та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника прокуратури Дуднік М.М., представника заінтересованої особи ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані такі, що шукають роботу.

Згідно зі ст. 25 вищезазначеного Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій,    виплата    матеріальної    допомоги    в    період    професійної    підготовки,

перепідготовки або підвищення кваліфікації, виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ст. ст. 31, 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов"язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

    Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,

діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована як безробітна і перебувала на обліку в Маневицькому районному центрі зайнятості з 06 серпня 2007 року, у зв'Язку з чим, з 06 серпня 2007 року по 18 липня 2008 року, їй виплачувалась допомога по безробіттю. Проте, з квітня 2008 року по 28 червня 2008 року, відповідач працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 в кіоску в с.Четвертня Маневицького району, за що отримувала заробітну плату, що підтверджується поясненнями відповідача від 09 жовтня 2008 року та актом перевірки №03-15-18-0062 від 01 серпня 2008 року Територіальної державної інспекції праці у Волинській області (а.с. а.с. 3, 4, 109).

З матеріалів справи, зокрема довідки Маневицького центру зайнятості вбачається, що за період з 11 квітня по 28 червня 2008 року ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 930 гривень 01 копійка.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що ОСОБА_2 не було своєчасно проінформовано Маневицький районний центр зайнятості про влаштування на роботу, що впливало на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь Маневицького районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 930 гривень 01 копійки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, на підставі ч.1 ст. 2, ст. 25 Закону України „Про зайнятість населення", ст. ст. 31, 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне' страхування на випадок безробіття", -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маневицького районного центру зайнятості 930 гривень 01 копійку виплаченої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_2 30 (тридцять) гривень витрат за інфомаційно - технічне забезпечення розгляду справи Маневицьким районним судом Волинської області на користь одержувача: Маневицький район Держбюджет 22050000 код 21740422 рахунок 31213259700287 банк ГУДКУ у Волинській області МФО 803014. призначення платежу: за 1ТЗ до Маневицького районного суду, а також в доход держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький   районний   суд   Волинської   шляхом   подання   заяви   про   апеляційне

оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статгею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.