Справа № 22-ц-952/2007 р.                                                         Головуючий 1 інстанції: Протасова P.M.

Категорія - про поновлення на роботі                                                 Доповідач : Солодков А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -           Малінської С.М.

Суддів            -           Солодкова А.А., Пилипчук Н.П.

при секретарі - Каплаух Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства „Харківміськгаз" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом 18.05.2006 року, в якому просив поновити його на роботі, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

При цьому посилався на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_3року він працював на ВАТ „Харківміськгаз" ІНФОРМАЦІЯ_1, але ІНФОРМАЦІЯ_2року був звільнений за систематичне невиконання обов'язків за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає своє звільнення незаконним та необгрунтованим, оскільки він не міг виконувати тяжку фізичну роботу через хворобу. Запізнення на роботу не заперечував, але вважав, що це не є невиконанням обов'язків покладених на нього трудовим договором.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, та пояснив, що позивач систематично нехтував правилами внутрішнього трудового розпорядку, спізнювався на роботу, внаслідок чого при черговому порушенні трудової дисципліни був звільнений з дотриманням встановленої законом процедури.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права.

Представник відповідача ВАТ „Харківміськгаз" в своїх запереченнях на апеляційну

скаргу просив відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1. та залишити рішення суду без

змін.                                                                                                                                

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1. був прийнятий на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1ВАТ „Харківміськгаз" з 16.12.1998 року, згідно наказу НОМЕР_1року (а с 18)

Згідно наказу НОМЕР_2року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни - запізнення на роботу 03.06.2004 року та 07.06.2004 року, та попереджено про звільнення в разі повторення порушень трудової дисципліни (а.с. 19).

Наказом НОМЕР_4року позивача звільнено з займаної посади за п.3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків, покладених на нього

правилами внутрішнього трудового розпорядку. Копія наказу отримана ОСОБА_1 22.11.2004 року (а.с.24).

Згідно витягу з протоколу НОМЕР_3 засідання профспілкового комітету від 18.11 2004 року адміністрації ВАТ „Харківміськгаз" була надана згода на звільнення ОСОБА_1.

05.08.2005 року Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області проведена перевірка вимог законодавства про працю службовими особами ВАТ „Харківміськгаз" з питання звільнення ОСОБА_1. із займаної посади. За результатами перевірки порушень законодавства про працю не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України, працівник, укладаючи трудовий договір, зобов'язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові.

Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

На підставі п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів", такими, що систематично порушують трудову дисципліну, є працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

Позивачем не надано доказів, що його запізнення на роботу були викликані неспроможністю виконувати покладені на нього обов'язки через хворобу чи інші поважні причини, які адміністрацією ВАТ „Харківміськгаз" безпідставно не були прийняті до уваги.

Посилання позивача на те, що при проведенні засідання профкому 18.11.2004 року йому не було запропоновано іншої роботи, яку б він міг виконувати з урахуванням стану його здоров'я, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ч.2 ст. 40 КЗпП України не передбачено такий обов'язок роботодавця при звільненні працівника за п.3 вказаної статті.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, дотримання відповідачем норм трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1. та про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, позивачем пропущено місячний строк від дня отримання копії наказу про звільнення, встановлений ст. 233 КЗпП України, та не надано підтвердження поважності причин його пропуску.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення строків проведення попереднього засідання є безпідставними, оскільки попереднє засідання було призначено з додержанням строків передбачених ст. 129 ЦПК України. Суд, на підставі п.п. 5,8,9 ч.6 ст. 130, ст.131 УПК України, оголошував перерву в попередньому судовому засіданні для витребування доказів по справі та за заявами та клопотаннями сторін.

Згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.