Справа № 1-32 / 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2007 року Менський районний суд Чернігівської
області
в складі:
головуючого - судді Сова Т.Г.
при секретарі Есипенко СВ.. , Корнієнко Т.М.
за участю прокурора Бондаренко В.П. потерпілих - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Мена Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України , українця , з середньою освітою , одружененого , виховуючого двох малолітніх дітей , працюючий завідуючим клубом ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов'язаного , раніш не судимого , мешкаючого АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину , передбаченого ст.ст.286 ч.І , 135 ч.І КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 , 10 листопада 2006 року , біля 18 годин ( більш точного часу в судовому засіданні не вдалося встановити ) , без відповідного дозволу і права керування транспортним засобом , керуючи автомобілем марки ІЖ 412 ИЄ 412 д/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та рухаючись по автодорозі Чернігів-Гремяч в напрямку села Жовтневого Менського району Чернігівської області , проїзжаючи 73 кілометр автодороги в порушення вимог „ Правил дорожього руху України „ , п.1.5 , п.2.1-а,п.2.3-б , п.12.1 , 12.2 , 12.3 , п.19.3 , не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни , під час
2
вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не вибрав безпечної швидкості щоби мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним , у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості , будучи засліпленим транспортним засобом, не зупинився в межах смуги свого руху , а продовжив рух та маючи технічну можливість уникнути наїзду на велосипедистів , не вжив всіх заходів що-до уникнення аварійної ситуації , яку сам і створив , внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які рухалися в попутному напрямку внаслідок чого спричинив останнім тілісні ушкодження В результаті даної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілісні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої малогомілкової кістки в нижній третині з боковим зміщенням , забійної рани голови , які відносяться до тілісних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці розладу здоров'я на термін більше 21 дня , потерпілий ОСОБА_2 отримав тілісні ушкодження у вигляді розриву лівого ключично-акромеального з'єднання , яке відноситься до тілісних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці розладу здоров'я на термін більше 21 дня .
Крім того , підсудний ОСОБА_1, 10 листопада 2006 року біля 18 годин ( більш точного часу в судовому засіданні не вдалося встановити ) , керуючи автомобілем марки ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 , в порушення вимог „ Правил дорожнього руху України „ п.2.10 (а) , 2.10(г), п.2.10 (д) , знаходячись на автодорозі Чернігів-Гремяч поза населеним пунктом , на 73 кілометрі автодороги , в темну пору доби , усвідомлюючи , що скоїв дорожньо-транспортну пригоду , внаслідок якої є потерпілі , маючи можливість надати необхідну допомогу потерпілим , не зупинив свій транспортний засіб , не вжив заходів по наданню першої медичної допомоги потерпілим , не викликав карети швидкої домомоги , не відвіз потерпілих до найближчого лікувального закладу , а умисно залишив потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місці події , які перебували в небезпечному для життя стані вніслідок отриманих травм при дорожньо-транспортній пригоді, яку скоїв ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину вчиненого злочину визнав частково та пояснив , що він дійсно 10 листопада 2006 року у вечірній час доби рухався по дорозі Чернігів-Гремяч , в село Жовтневе , відвозив знайомого Крицького . Зненацька його засліпила машина і він почув якийсь удар , від якого вилитіло лобове скло . Підсудний ОСОБА_1 озирнувся і нікого не побачивши , поїхав далі . Через декілька днів до нього додому приїхали потерпілі. Підсудний погоджується з обвинувачення про те , що він скоїв дорожньо транспортну пригоду , а в частині обвинувачення стосовнбо залишення в небезпеці потерпілих , він не погоджується , так , як не знав , що він збив людей . За домовленістю з потерпілими , підсудний здійснив з ними відповідні розрахунки за спричинену шкоду.
3
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав , що він 10 листопада 2006 року разом з ОСОБА_2 повертались з роботи додому в село Жовтневе . Попереду їхав ОСОБА_2 , коли минули авмобілі , що рухались назустріч , машина їдуча позаду збила його , а потім він чув ще один удар . Потерпілий ОСОБА_3 від удару впав на передній капот машини підсудного , вдарився об лобове скло , перелетів через дах машини , скотився на задній капот , а потім його скинуло з машини в кювет . Перші декілька хвилин він навіть поворухнутися не міг , йому було зле . Пізніш він підвівся і шкандибаючи , по причині ушкодження ноги , намагався рухатись . Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував по мобільному телефону своєму знайомому , який приїхав і відвіз потерпілих додому . До підсудного він не має притензій матеріального та морального характеру , на його погляд підсудний з ним повністю розрахувався , вважає що покарання повинно бути не суворим.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав , що він 10 листопада 2006 року разом з ОСОБА_3 повертались з роботи додому в село Жовтневе . Він їхав попереду , а ОСОБА_3 позаду . Зненацька його щось вдарило в плече і він полетів в повітрі в бік кювету , а потім впав на землю . Від несподіванки він вголос спитав : „ А що це було ? „ . Коли ОСОБА_2 падав , він чув чийсь крик . При спробі піднятись , в нього цього не вийшло . Пізніш він все-таки перемагаючи біль піднявся і почав телефонувати комусь що би забрали їх з ОСОБА_3 додому . Так як їхні велосипеди були пошкоджені , а самі вони неспроможні були далеко рухатись . Наступного дня , чи через день , потерпілий дізнався від знайомих про те , що можливо ОСОБА_1 їх збив на машині , і він вирішив поїхати додому до підсудного і пояснити , що він все знає про те , хто його збив . До підсудного він не має притензій ні матеріального , ні морального характеру , на його погляд підсудний з ним повністю розрахувався , вважає що покарання повинно бути не суворим .
Крім цього вина підсудного підтверджується :
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала , що вона є дружиною підсудного , але не бажає скористатись ст.63 Конституції України має намір давати покази стосовно свого чоловіка . В день коли сталась пригола , її вдома не було . Через кілька днів після 11 листопада 2006 року , вона побачивши понівечину машину запитала про причини , чоловік відповів , що буцім- то авто перевернулось при невідомих обставинах . А вже коли в них дома побував потерпілий , вона взнала правду . На питання про те , чому не зупинився біля потерпілих , чому тікав , чоловік свідкові відповів , що злякався .
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав , що дійсно 10 листопада 2006 року він попрохав ОСОБА_1 відвезти його додому , на що
4
той зголосився . ОСОБА_1 був за кермом авто , а свідок сидів на задньому сидінні в машині . На вулиці була темрява , раптом якась машина засліпила підсудного і в цей момент сталось зіткнення з чимось . Після зіткнення випало лобове скло в авто ОСОБА_1 , але він продовжував рух не зупиняючись . На думку свідка ОСОБА_1 злякався і тому не зупинився . На питання чому свідок не наполягав на зупинці авто , той нічого не відповів.
Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується :
· протоколом огляду місця події , де при огляді місця події за участю потерпілого ОСОБА_2 на узбіччі дороги на 73 км. Чернігів-Гремяч було виявлено технічний талон НОМЕР_2 з автомобіля та два пласмасові уламки ( а.с.10-14 ) ,
· висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 536-а , а саме автомобіля ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 , проте , що гальмівна система автомобіля перебуває в несправному стані , який виник до ДТП , кермоуправління також знаходиться в несправному стані , яке виникло до ДТП , система зовнішнього освітлення перебуває в справному стані. (а.с.35-38 )
· висновком транспортно-трасологічної експертизи про те , що первинний контакт між автомобілем ІЖ-412 ИЄ д/з НОМЕР_1 та велосипедом ОСОБА_3 відбувся при взаємодії колеса велосипеду з переднім бампером автомобіля в правій стороні переднього реєстраційного номеру , і після деформації обода , на відстані 36 см та 53 см від правого краю автомобіля контактували стійки кріплення багажнику з передньою частиною капоту автомобіля ( а.с. 43-49 ) .
· висновком транспортно-трасологічної експертизи про те , що первинний контакт між аватомобілем ІЖ-412 д/з НОМЕР_1 та велосипедом , яким керував ОСОБА_2 відбувся при взаємодії заднього колеса велосипеду з переднім бампером автомобіля в лівій стороні переднього реєстраційного номеру і після деформації обода , на відстані біля 80 та 99 см. Від правого краю автомобіля контактували стійки кріплення багажнику з передньою частиною капоту автомобіля ( а.с.53-60 ),
· висновком судово-медичної експертизи № 376 згідно якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої малогомілкової кістки в нижній третині з боковим зміщенням , забійної рани голови які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці розладу здоров'я на термін більше 21 дня ( а.с. 65-66 ) ,
висновком судово-медичної експертизи № 377 згідно якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву лівого ключично-акромеального з'єднання яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці розладу здоров'я на термін більше 21 дня ( а.с.69-70 ) ,
5
· довідкою про те , що технічний талон НОМЕР_2 , який було вилучено з місця події, видано на автомобіль ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 ( а.с.81 ),
· висновком судово-трасологічної експертизи № 38 про те , що уламки вилучені з місця події і бампер автомобіля ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 , раніше являли собою одне ціле ( а.с.84-90 ) , -
· висновком судово- автотехнічної експертизи № 36 , згідно якої в умовах місця пригоди водій автомобіля ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 , мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедистів шляхом екстренного гальмування , невиконання водієм вимог п.12.3 ПДР знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з даною пригодою .
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів , в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок , що дії підсудного ОСОБА_1 які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою , яка керує транспортним засобом , що спричинили потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, досудовим слідством вірно кваліфіковано за ст. 286 ч.І КК України.
-дії підсудного ОСОБА_1 , які виразилися в завідомому залишенні без допомоги потерпілих , які перебували в небезпечному для життя стані , в який потерпілі були поставлені його діями , досудовим слідством вірно кваліфіковано за ст. 135 ч.І КК України .
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особи винного і обставин , що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Невизнання вини підсудного в частині обвинувачення щодо залишення потерпілих в небезпеці , суд розцінює як спроба уникнути від відповідальності . Покази підсудного про те , що він озирнувшись назад нікого не побачив з постраждалих , а тому і не зупинився , спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3 , який детально розказав , що після удару він опинився на передньому капоті авто , своїм тілом вибив скло в машині, потім перекотившись через дах , впав на задній капот авто , а потім його скинуло в кювет . Крім того , потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав , що він чув , що хтось кричить .Також невизнання вини в цій частині спростовується показами дружини підсудного , яка виявила бажання давати покази . Вона пояснила суду , що її чоловік ОСОБА_1 на питання про те чому не зупинився після ДТП і не допоміг потерпілим , відповів , що злякався . Свідок ОСОБА_1 теж в судовому засіданні підтвердив факт зіткнення авто ОСОБА_1 з чимось , але водій не зупинився , бо напевно злякався.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 , суд враховує позитивні характеризуючі дані по місцю мешкання , злочин скоєно особою раніш не судимою , такою , що має на утриманні двох малолітніх дітей ,
6
наявність факту відшкодування потерпілим спричиної шкоди , часткове визнання вини вчиненого злочину , не бажання потерпілих суворо карати підсудного , тому на думку суду слід застосувати до підсудного міру покарання не пов'язану з ізоляцією від суспільства з застосування до основної міри покарання ст. 75 , 76 КК України .
Покарання - найсуворіша міра державного примусу , яка заподіює злочинцеві певні втрати і висловлює йому від імені держави заперечливу , докірливу , юридичну і моральну оцінку його поведінці . Покарання має на меті також запобігання вчиненню нових злочинів , тому на думку суду до підсудного слід застосувати додаткову міру покарання - позбавлення права керувати транспортним засобом на який у нього є дозвіл водіння .
Речові докази по справі: автомобіль марки ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути законній власниці ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_3 , два уламки бампера, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Менського РВ УМВС - знищити , два велосипеди , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 - передати законним власникам : ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Судові витрати в розмірі 748 грн.34 коп . за проведення експертиз , слід стягти з підсудного ОСОБА_1 на користь держави .
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити раніш обраний.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.323,324 КПК України,
суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ст.286 ч.І та ст.135 ч.І КК України і призначити йому покарання за ст. 286 ч.І КК України - 1 ( один ) рік 6 ( шість ) місяців обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 ( один ) рік , за ст.135 ч.І КК України - 1 (один ) рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України , за сукупністю вчинених злочинів , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим , остаточно призначити ОСОБА_1 - 1 ( один ) рік 6 ( шість ) місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 ( один ) рік.
На підставі ст. 75 КК України , звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основної міри покарання , якщо він протягом 1 ( одного ) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки .
7
На підставі ст. 76 КК України , покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку чинності залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: автомобіль марки ІЖ 412 ИЄ д/з НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути законній власниці ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_3 , два уламки бампера , які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Менського РВ УМВС - знищити , два велосипеди , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 - передати законним власникам : ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Судові витрати в розмірі 748 грн.34 коп . за проведення експертиз , слід стягти з підсудного ОСОБА_1 на користь держави .
Вирок може бути оскаржено до судової палати з кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Менський районний суд Чернігівської області.
Суддя