Справа №1-60/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року місто Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Пулика В.В.
секретаря - Свидюк СІ.
з участю прокурора - Кравець В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця с Вовче Турківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого-у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15, 185 ч. З КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 вчинив замах на крадіжку, тобто замах на таємне викрадення чужого майна.
Злочини скоєно при наступних обставинах.
18 січня 2007 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_1, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 та переслідуючи корисливу мету, з метою таємного викрадення чужого майна, за допомогою гумового рукава злив у пластмасові каністри дизельне паливо в кількості 195 літрів з бака бульдозера марки „Т-170" державний номер НОМЕР_1, що знаходився на території групового нафтозбору №2 ЦВНГ №1 НГВУ „Долинанафтогаз", дві з яких погрузив у багажник автомобіля марки „ВАЗ-2103" держаний номер НОМЕР_2, однак на місці події був затриманий працівниками охорони.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що з 15 по 19 січня 2007 року він був відряджений з тракторної колони в бригаду № 2 для виконання ґрунтових робіт, на що отримав шляховий лист № НОМЕР_3. Прибувши в бригаду №2, він 15 та 16 січня 2007 року ремонтував трактор. В кінці робочого дня 16.01.2007 року він отримав 260 л дизельного палива, про що було зроблено відповідний запис у шляховому листі. 17 січня 2007 року протягом робочого дня працював на лінії, де загортав трактором траншею. 18 січня 2007 року після рознарядки вийшов з кабінету майстра і пішов до трактора, де перевірив агрегати, залишок пального і пішов по воду, щоб залити її в систему охолодження двигуна. Залишок пального складав близько 200 літрів. Дорогою він подумав, що має дуже великий залишок пального, все пальне не використає, тому вирішив викрасти дизельне паливо. Набираючи воду в посудину, вирішив подзвонити своєму сину ОСОБА_2, щоб останній своїм автомобілем марки „ВАЗ-2103" приїхав до нього на роботу. Набравши воду, він пішов до трактора, де залишив воду, а сам пішов за межі території колони взяти каністри, які заздалегідь приготував. Вказані каністри приніс до трактора і за допомогою гумового рукава, який знаходився на тракторі, почав зливати пальне. Близько 10 години 00 хвилин він злив пальне у п'ять пластмасових каністр, після чого зателефонував сину. Останній повідомив, що знаходиться біля воріт, які ведуть на територію. Він одразу пішов до сина, сказав останньому почекати, а сам сів за кермо автомобіля, яким приїхав син і заїхав на територію. Зупинився біля трактора і почав грузити каністри з дизпаливом в багажник автомобіля, після чого побачив, що до нього йде син і ще декілька незнайомих йому осіб. Незнайомці разом з сином підійшли до нього, представилися працівниками нафтозахисту і спитали його, що він робить, на що він їм нічого не відповів. Працівники ТзОВ „Натозахист України" запропонували йому проїхати в
2
райвідділ міліції, витягнувши з багажника автомобіля марки „ВАЗ-2103" дві каністри з пальним, які він встиг погрузите і вилучили разом з іншими каністрами.
Також з багажника автомобіля вилучили пластикову пляшку ємністю 5 л, в якій знаходилася моторна олія, яку він того ж дня придбав на ринку в м. Долина Івано-Франківської області.
Крім цього, працівники Західної філії ТзОВ „Нафтозахист України" в приміщенні операторної із його спецодягу вилучили ключ від тильних воріт групового нафтового збору. Даний ключ в нього був вже давно і хто йому його дав- не пам'ятає.
Кається у вчиненому, просить суворо не карати його.
За клопотанням учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст.ст.15,185 ч.І Кримінального кодексу України, поскільки він вчинив замах на крадіжку, тобто замах на таємне викрадення чужого майна.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше вчинив злочин, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризуються за місцем проживання та місцем роботи.
Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину суд визнає за обставини, які пом"якшують покарання підсудного; обставин, як обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням обставин, які пом"якшують покарання підсудного і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає за можливим призначити йому покарання, яке б відповідало вчиненому ним злочину та його особі, в межах санкції ч. 1 статті 185 КК України.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 15,185 ч.1 Кримінального кодексу України та покарати штрафом в розмірі 800 (вісімсот) гривень.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні в Західній філії товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтозахист України": 195 літрів дизельного палива -повернути НГВУ „Долинанафтогаз", як законному власнику; 8 літрів моторної олії -повернути засудженому ОСОБА_1, як законному власнику; гумовий рукав довжиною 2 м, один металевий ключ від вхідних воріт та п"ять пластмасових каністр, як знаряддя злочину, конфіскувати.
Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з часу його
проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської
області.