У Х В А Л А
04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-317/10/0270
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чудак Олеся Миколаївна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції
про: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.
Розглянувши подані матеріали, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли встановлений інший порядок судового провадження.
Як вбачається з поданих матеріалів, позивач просить визнати незаконними дії працівників Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ щодо її виселення з кімнати 1(2) по вул. Баженова, 36 в м. Вінниці, складення опису та арешту майна, здійсненні при виконанні виконавчого листа №2-64-2009, виданого 29 квітня 2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці, а також зобов’язання виконавчу службу повернути їй паспорт громадянина України, вилучений в ході проведених заходів.
Визначаючись щодо компетенції суду по розгляду такого спору, слід зазначити, що рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, за загальним правилом оскаржуються до суду який видав виконавчий документ.
Викладене узгоджується із Законом України від 21 квітня 1991 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», який є спеціальним Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Так, відповідно до частини другої статті 85 цього Закону скарги у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий лист.
Крім того, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.
При цьому, відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зокрема таких як, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах.
Іншим критерієм, за яким можна віднести справу до юрисдикції суду, є суб'єктний склад учасників судового процесу.
Зокрема, статтею 383 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з частиною першою статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми законодавства та враховуючи, що виконавче провадження відкрито на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці, позов пред’явлено особою, яка наділена Цивільно-процесуальним кодексом України правом оскарження рішення, дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби, то даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, суд вважає за можливе зазначити, що позивач має право звернутися до Замостянського районного суду м. Вінниці, який видав виконавчий документ, із заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено його права чи свободи.
Керуючись статтями 2, 17, 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали . Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна