КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-151/09 Головуючий у 1-й інстанції: Войтех О. І.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" березня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді – Бараненка І.І.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Данилової М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-151/09 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про зобов’язання провести донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», інші норми права, просив визнати протиправною відмову відповідача провести донарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» за 2006 - 2008 роки, зобов’язати відповідача провести донарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за 2006 - 2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року позов задоволено частково: відмову відповідача здійснити перерахунок і виплату спірних сум за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року визнано протиправною та зобов’язано здійснити відповідні нарахування згідно ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову суду в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач є дитиною війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу спірний розмір підвищення до пенсії протягом 2008 року відповідачем не виплачувався.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який набрав чинності 01 січня 2008 року стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.»
Проте, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які були визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Враховуючи той факт, що у 2008 році підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі позивач не отримував, він має право на отримання підвищення до пенсії на рівні 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Куликівський районний суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-151/09 – без змін.
Дана ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в поряду і строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Бєлова
__________________ М.Данилова