ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2010 рокуСправа № 2а-461/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В. В.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бобрика В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог начальника інспекції ДАБК Шнит Т.І., про визнання дій протиправними, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог начальника інспекції ДАБК ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 14357685 від 19.08.2009 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03.02.2010 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2009 року. Відповідно до якої державним виконавцем Бобриком В.В. при примусовому виконанні постанови № 323 від 22.10.2007 року про стягнення штрафу у розмірі 170 грн. було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все належне йому рухоме майно. Вважає дії виконавця незаконними, оскільки закінчився строк пред’явлення постанови про стягнення штрафу до примусового виконання, а отже він не вправі був приймати даний документ до виконання, та не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, а наклав арешт на все майно, вийшовши за межі наданих йому повноважень.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме керуючись Законом України «Про виконавче провадження». Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, вивчивши матеріали виконавчого провадження № 1083/19, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі Закон України № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.3 Закону України № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.18 вище вказаного закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Судом встановлено, що державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2, 19 серпня 2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови начальника інспекції ДАБК Луцького міськвиконкому ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.97 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., ОСОБА_1. Документ вступив в законну силу 22.10.2007 року, та надійшов на виконання з ВДВС Локачинського районного управління юстиції 17.08.2009 року.
Згідно частин 1, 2 статті 24 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення шляхом винесення у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п.4 ст. 21 Закону Закон № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Судом встановлено, що постанова про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави 170 грн. штрафу разом з постановою про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2009 року надійшла до відповідача 17.08.2009 року з ВДВС Локачинського РУЮ за належністю.
З довідки ВДВС Локачинського РУЮ № 1138 від 17.02.2010 року вбачається, що постанова № 323 від 22.10.2007 року про стягнення з позивача штрафу надійшла на виконання до ВДВС Локачинського РУЮ 20.01.2009 року. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 на території Локачинського району не зареєстрований та не проживає. 31.03.2009 року дана постанова була повернута в ПВДВС Луцького МУЮ, оскільки було встановлено, що боржник проживає в м. Луцьку. Однак 19.05.2009 року вище вказана постанова повернулась , через відсутність документа, що підтверджує не проживання боржника. 28.07.2009 року дані матеріали повторно направленні для виконання по територіальності в ПВДВС Луцького МУЮ.
Статтею 22 Закону України № 606-XIV визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Судом також встановлено, що постанова № 323 від 22.10.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави 170 грн. штрафу направлена інспекцією ДАБК Луцького міськвиконкому до Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції 12.11.2007 року, та отримана 15.11.2007 року. Державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції ОСОБА_5 20.11.2007 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, та в той же день вище вказану постанову за вих. № 22880 направив позивачу. 26.12.2008 року ним винесено постанову про закінчення виконавчого провадження , оскільки боржник проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, та направлено для виконання по територіальності.
Отже суд не приймає посилання позивача на те, що тільки 03.02.2010 року йому стало відомо про існування постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягнення накладеного на нього штрафу, крім того в своїх поясненнях наданих суду стверджував, що на початку 2008 року він викликався в ВДВС. З матеріалів виконавчого провадження № 1083/19 вбачається, що 19.08.2009 року після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Бобриком В.В. позивачу також за вих. № 34897 в той же день була вислана вище вказана постанова, крім того в матеріалах є виклики, які надсилались ВДВС позивачу в серпні та жовтні 2009 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А отже суд враховує, що при винесенні постанови ВП № 14357685 про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2009 року державний виконавець першого ВДВС Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 в повній мірі дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що дана постанова винесена відповідно до вимог закону, а тому дії державного виконавця не можуть бути визнані протиправними, а вище вказана постанова скасуванню не підлягає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови ВП № 14357685 від 19.08.2009 року про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вище викладене, державний виконавець першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, суд визнає постанову державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2, про відкриття виконавчого провадження ВП № 14357685 від 19.08.2009 року, законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.2,11,17,71,158,160,162,163,186,181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 3,18,24 Закону України “Про виконавче провадження ”, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог начальника інспекції ДАБК ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 14357685 від 19.08.2009 року, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 26 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський