Справа № 22ц-5225/08 

Головуючий суддя у 1-й інстанції - Резніченко М.С.

Категорія - 27 

Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

02 грудня 2008 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Глущенко Н.Г.

Суддів: Перцової В.А., Гокова П.В.

При секретарі: Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2008 року за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 7170, 35 грн. посилаючись на те, що 21 травня 2007 року останній, відповідно до укладеного договору № DNXRRX93430198 від 14 квітня 2007 року, отримав кредит у розмірі 5940, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 квітня 2009 року, але умов договору належно не виконав.

Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2008 року в прийнятті заяви ЗАТ КБ "Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (а.с. 1).

В апеляційній скарзі заявник з посиланням на недотримання судом вимог процесуального закону просить скасувати ухвалу з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 12-13).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя посилався на ст. 100 ЦПК України, що в заяві заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України та з заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки у відповідності з п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вчинено в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими

обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення заборгованості обгрунтовані умовами кредитного договору, укладеного сторонами у письмовій формі в вигляді заяви ОСОБА_1 про відкриття рахунку та надання банківських послуг, підписаної сторонами.

Спору про право колегія не вбачає, тому у суду не було підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задовольнити.

Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2008 року - скасувати, передавши питання про видачу судового наказу на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.