Справа 8215 Голов. 1 інств. Федько С.П.

Категорія 43 Доповідач Зубова Л.М.

У X В А ЛА

Іменем України

13 січня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуюча Зубова Л.М.

судді Барсукова О.І., Будулуца М.С.

секретар Шатун Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги

з апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 листопада 2008 року.

Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи , апеляційний суд , -

встановив:

Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 15 листопада 2008 року з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 1012, 41 грн., розподілені судові витрати, у задоволенні решти вимог відмовлено , з чим не погодилася відповідач ОСОБА_1 , просила рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вимогам норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) З ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів . Участь у справі кількох позивачів і ( або ) відповідачів ( процесуальна співучасть ) допускається , якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів чи відповідачів , що виникли з однієї підстави, предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі іншу особу як співвідповідача. .

Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на сякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні . Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 214, 215 ЦПК України передбачено перелік питань, які суд вирішує під час ухвалення рішення та зміст рішення суду.

Під час ухвалення рішення суду вирішує такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо ), які мають значення для вирішення справи , та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню по цих правовідносинах, чи слід позов задовольнити або ів позові відмовити тощо . Рішення суду складається, зокрема , з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, зазначає , чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, а якщо були , то ким, назви статті , її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, яким суд керувався , а також з резолютивної частини із зазначенням висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково, висновку суду по суті вимог , розподілу судових витрат , строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження. З метою запобігання виникненню неясності при виконанні у резолютивній частині рішення зазначаються точне і повне найменування організації і прізвище, ім'я та по батькові громадян, відносно яких суд вирішив питання. Резолютивна частина рішення повинна містити вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру обставин давати відповіді на інші питання, зокрема, має бути зазначено: повністю чи частково задоволено позовні вимоги або у задоволенні позову відмовлено, які саме права позивача відновлено тощо.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року " Про судове рішення" мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції, на підставі яких визначено обов'язки сторін у спірних правовідносинах та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов'язки сторін, а в необхідних випадках - також на відповідні постанови Пленуму Верховного Суду .

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Суд І інстанції стягнув заборгованість. по оплаті за надані комунальні послуги з ОСОБА_1 і виходив з того , що вона є власником квартири . тому повинна нести зобов'язання по утриманню квартири і з цих підстав відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 розрішив справу у її відсутності , зазначив що ОСОБА_2 повідомлена про слухання справи шляхом повідомлення її матері ОСОБА_1 ( а.с.48.50).

З такими висновками суду І інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно Закону України Про теплопостачання від 2 червня 2005 року з наступними змінами споживач теплової енергії фізична чи юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Теплопостачання ( постачання і силової енергії) визначено законом як сфера діяльності виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. Система централізованого постачання - це сукупність джерел теплової енергією понад 20 Ггал/ год., магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж Місцева ( розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок , обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. ( преамбула, ст. 25).

Згідно ЗУ « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово - комунальні послуги. Внутрішьобудинкові системи - мережі, арматура на них , прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуги, які знаходяться в межах будинку, споруди. Балансоутримувач будинку - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, веде звітність , управління майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно Постанові КМУ № 639 від 21.07.2005 року Правила надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення , централізоване постачання - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири , яка надається виконавцем з використанням внутрішьобудинкових систем теплопостачання(загальні положення).

Згідно ст. 12 ЗУ « Про захист прав споживачів « споживач має право вимагати від виробника, щоб якість наданої послуги відповідала вимогам нормативно-правових документів , умовам договорів , а також інформації про товар , послугу , яку надає виробник.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Розрішуючи спір та стягуючи заборгованість за використані комунальні послуги з власника квартири , суд 1 інстанції виходив з норм права, якими врегульовано право власності при тому , що зобов'язання по оплаті випливають з правовідносини, що врегульовані Законом України ЗУ «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року , Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №1497 від 30.12.1997 року та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затвердженими постановою КМУ № 639 від 21.07.2005 року . На зазначені правовідносини поширюється дія та ЗУ « Про захист прав споживачів», зобов'язання по оплаті випливають з договірних правовідносин . Відсутність письмового договору між сторонами не позбавляє споживачів обов'язку щодо оплати за надані послуги, а виробника -зобов'язань надавати послуги належної якості.

З матеріалів справи видно , що будинок підключений до системи централізованого теплопостачання, згідно позовній заяві заборгованість теплопостачальною організацією визначена за період з 6.09.2004 по 4.09.2007 року (а.с.2), власником квартири є ОСОБА_1 . 13.02.2004 року на підставі договору купівлі-продажу ( а.с. 25, 26), яка в ній не зареєстрована , в оспорюваний період в квартирі зареєстрована і проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я якої відкритий особистий рахунок на оплату теплопостачання( а.с.3), в якому визначено заборгованість по оплаті у сумі 1012, 41 грн. за період з серпня 2004 по серпень 2008 року, виходячи з якого позивач пред'явив позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і власника квартири ОСОБА_1, які неодноразово звертались зі скаргами з приводу неналежного теплопостачання до відповідача, до міської ради , житлового органу ( а.с.29, 30).

Розрішаючи спір, суді інстанції не з'ясував , хто є споживачем та кінцевим споживачем теплоенергії, та на якій підставі, не надав належної оцінки правовому статусу ОСОБА_1 -власника квартири та ОСОБА_2 - особи , на ім'я якої відповідач відкрив особистий рахунок, розрішив спір у відсутності ОСОБА_2, не маючи даних про її сповіщення про слухання справи у встановленому законом порядку , у справі відсутні дані про отримання повістки ОСОБА_2, суд , суд обмежився заявою співвідповідачки ОСОБА_1 про те , що вона оповістила ОСОБА_2 про слухання справи, не зважаючи, що інтереси співвідповідачів не співпадають , а законом не передбачено можливість оповіщення сторони про судове засідання шляхом оповіщення другого співвідповідача про слухання справи.

Ухвалою від 16.10.2007 року суд залучив у справу в якості третьої особи без самостійних вимог комунальне підприємство « Кіровський» ( а.с.17), представник якої звернулась 29.10.2007 року з заявою про розгляд справи у її відсутності ( а.с.20), рішення від 15.12.2007 року ухвалено у відсутності представника третьої особи при тому , що обов'язки теплопостачальної організації надавати послуги належної якості перебувають у нерозривному зв'язку з обов'язками споживача по доставці належної якості послуг до кінцевого споживача, , у справі відсутні дані про сповіщення третьої особи у судові засідання на 31.10.2007 року ( а..с22) , 15.11.2007 року , пояснення суду представника третьої особи у справі відстуні.

У справі маються акти перевірки теплопостачання будинку та квартири ОСОБА_1 ( а.с.44, 45) від 16.12.2005 та 3.01.2006 року, за участі балансоутримувача, посилаючись на які представник тепло постачальника стверджувала про ненадання ОСОБА_1 доказів неякісного надання послуг теплопостачальною організацією . З актів видно , що у квартирі не прогріваються не лише батарея і полетенцесушитель , а й стояки.

У справі мається лист від 5.03.2006 року керівника « Горлівськтепломережа» до комунального підприємства « Кіровський» з пропозицією провести ремонтні роботи у внутрішній системі опалення квартири ОСОБА_1(а.с.с36), згідно листу цього підприємства від 12.01.2006 року ( а.с.42) відповідні роботи житловим органом по підготовці до зими будинку , в якому розташована квартири ОСОБА_1, у 2005-2006 роках проведені не були, акт готовності в держінспекцію з енергонагляду наданий не був.(а.с.с42). На а.с. 27 мається лист Горлівської міської ради ( власника будинку) , в якому зазначено , що проведення ремонтних робіт у квартирі ОСОБА_1 в строк до 28.02.2006 доручено КП « Кіровський».

ОСОБА_1 в своїх поясненнях не оспорювала обов'язок оплачувати за теплопостачання , але вважала , що у задоволенні позову про стягнення з неї оплати за теплопостачання слід відмовити із-за неякісного надання послуг виробником, на підтвердження надала акти невідповідного санітарним нормам температурного режиму у двох приміщеннях оселі , оспорювала висновок , зроблений у актах , що причиною неналежного температурного режиму у двох приміщеннях її оселі є несправність внутрішньоквартирних систем опалення, вважала, що теплопостачальна організація надає послуги неналежної якості, посилаючись на те, що такий стан зберігається і після зміни нею теплообладнання у цих приміщеннях при тому , що в інших кімнатах квартири теплоприлади прогріваються.

Оскільки при наявності перелічених доказів, суд 1 інстанції обмежився висновком про те, що власник повинна утримувати у належному стані власність, але не перевірив, чи є причиною неналежної температури у двох кімнатах квартир ОСОБА_1 надання виробником неякісної послуги та не перевірив доводи сторін про несправність внтурибудинкових і внутриквартирних систем теплопостачання, не витребував з цього приводу об'єктивні дані, не встановив , хто несе відповідальність за їх належне утримання , чи належної якості подавалась енергія теплопостачальною організацією , який мається розподіл відповідальності між теплопостачальною організацією та житловим органом і кінцевим споживачем , які є з цього приводу існують договірні відносини , чи заслуговують на увагу заперечення теплопостачальної організації з приводу неналежного утримання теплового обладнання балансоутримувачем будинку, то апеляційний суд вважає , що суд 1 інстанції дійшов передчасних висновків про задоволення позову та ухвалив рішення , яке не відповідає вимогам ст. 2313 ЦПК України..

Крім того , розрішив спір у відсутності ОСОБА_2 і представника третьої особи - житлового органу КП « Кіровський «, не маючи даних про їх сповіщення про слухання справи у встановленому законом порядку, а заявлені сторонами вимоги зачіпають права третьої особи, тому апеляційний суд вважає , що суд 1 інстанції грубо порушив процесуальні права учасників розгляду , та неправильно кваліфікував правовідносини , правильно не визначившись з колом обставин , які підлягають обов'язковому з'ясуванню у справі , не з'ясував їх , не перевірив та не висловився з приводу наданих доказів і заперечень сторін, не надав їм оцінки , тому рішення суду слід скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 303, 311 ч. 1 п) 3, п)4ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 15 листопада 2008 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.