Справа № 22-290/2009 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.Я.
Категорія 30 Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., суддів Молчанова С.І., Звягінцевої О.М., при секретарі Шилковій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Харцизького міського суду Донецької області від 4 листопада 2008 року в матеріалі за позовом ОСОБА_1 до нотаріуса Харцизького міського нотаріального округу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати визначену судову ухвалу за вказаним позовом, як необгрунтовану, оскільки вважає, що позовна заява з додатком до неї відповідає вимогам закону, і у судді не було підстав для повернення її як такої, що не була поданою.
18 вересня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про встановлення недобросовісних дій нотаріуса та відшкодування спричиненої такими діями матеріальної шкоди в розмірі 445 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
Ухвалою судді Харцизького міського суду Донецької області від 29 вересня 2008 року заяву залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків до 3 листопада 2008 року.
В ухвалі зазначено, що в позовній заяві всупереч вимогам п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України з помилковим посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», не додано документи про сплату судових витрат або документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення від їх сплати.
29 жовтня 2008 року від ОСОБА_1 надійшли доповнення до позову, в яких він наполягав на тому, що надані йому недобросовісно послуги нотаріуса відносяться до послуг технічного характеру і тому він
вважає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», за яким позивач звільняється від сплати судового збору.
Крім того, він просив суд, враховуючи, що він є інвалідом війни і пенсіонером, звільнити його від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою судді Харцизького міського суду Донецької області від 4 листопада 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику як таку, що не була поданою за не усуненням у встановлений суддею строк її недоліків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, просив про її задоволення, оскільки вважає, що позовна заява за формою і змістом відповідає вимогам закону.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з скасуванням судової ухвали та поверненням матеріалу до суду для вирішення питання щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК України з дотриманням вимог ст. ст. 82, 121 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя перевіряє чи додано до позовної заяви документи про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і в разі їх відсутності постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою звільнити її від оплати судових витрат.
З позовного матеріалу вбачається, що до позовної заяви додано копії посвідчень про те, що позивач є інвалідом війни і пенсіонером (а. с. 3-4).
Крім того, в доповненні до позовної заяви (а.с.23) ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення його від сплати судових витрат, яке не вирішено судом згідно з наведеною нормою процесуального права.
Таким чином, питання про повернення позивачу позовної заяви вирішено суддею з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування судової ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу судді Харцизького міського суду Донецької області від 4 листопада 2008 СКАСУВАТИ, позовний матеріал направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.