УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2008 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Флісака Р.Й.,

суддів: Кривобокової Н.М., Гриновецького Б.М.,

з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом І інстанції на вирок Тлумацького районного суду від 9 липня 2008 року, -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області, українець, учень ВПУ №21, в минулому не судимий, громадянин України,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 України на 700 грн. штрафу. Речовий доказ по справі автомагнітолу постановлено повернути ОСОБА_2. За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 20.04.2008 року близько 16 год. в

лісосмузі с Олешів Тлумацького району із салону мікроавтобуса "Мерседес" ОСОБА_2

відкрито викрав автомагнітолу вартістю 825 грн. а коли свідок ОСОБА_3 стала вимагати

припинити протиправні дії, засуджений наніс їй удар ногою в голову, заподіявши фізичний

біль та з місця злочину скрився.

Справа № 11- 476/2008 р. Головуючий у І інстанції Бондаренко Г.Ю.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Флісак Р.Й.

В апеляції прокурор не оспорюючи вини та правильність кваліфікації дій засудженого вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого, який вину не визнав, є надто м'яким.

Просить скасувати вирок суду, постановити новий вирок, яким обрати засудженому більш суворе покарання. Крім цього в поданих до початку апеляційного розгляду справи змінах до апеляції прокурор зазначає, що суд ще і порушив вимоги КПК України не вказав, які обставини обтяжують та пом'якшують покарання та ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Журавльова Є.Є., який підтримав апеляцію в зміненому виді, засудженого ОСОБА_1, який заперечив проти апеляції, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.

Винність засудженого ОСОБА_1 доведена приведеними у вироку суду доказами, кваліфікація дій за ст. 186 ч.2 КК України є правильною і ці обставини не оспорюються в апеляції прокурора, тому вирок суду в цій частині не перевіряється.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то суд при цьому врахував ряд пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, що засуджений сприяв у розкритті злочину, шкоду відшкодував, позитивно характеризується, вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому.

З врахуванням наведених обставин, які суд у вироку визнав, як пом'якшуючі покарання та обгрунтовано застосував ст. 69 КК України, колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. Тому підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Не обгрунтованим є покликання прокурора в апеляції на те, що засуджений своєї вини у вчиненому не визнав, оскільки, як в суді І інстанції (а.с. 95) так і в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 повністю визнав свою вину.

Враховуючи наведене підстав для задоволення апеляції немає. Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом І інстанції залишити без задоволення, а вирок Тлумацького районного суду від 9 липня 2008 року щодо ОСОБА_1, без зміни.