Справа №22-ц-2750 2008 року
Головуючий в 1-й інстанції Завальнюк І.В.
Категорія: 40 Доповідач: Пузанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року грудня місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Я.В.
суддів: Фурман Т.Г.,
Стародубця М.П.
при секретарі: Костеннікові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Херсонської міської ради на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», ОСОБА_2 про визнання права на житлову площу, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про визнання права на житлову площу, зазначаючи, що з червня 1995 року вона постійно проживала, але не була зареєстрована, в кімнаті АДРЕСА_1. Основним квартиронаймачем вказаної житлової площі був її чоловік - ОСОБА_3., який помер в ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Посилаючись на те, що вона постійно проживала з наймачем, а тому відповідно до ч.2 ст.824 ЦК України після його смерті може стати наймачем спірного житла, позивачка просила суд визнати за нею право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати обслуговуючу організацію - ТОВ «Україна» переоформити на її ім'я особові рахунки.
15 серпня 2008 року на виконання ухвали суду від 09.08.2008 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про залучення до участі в справі як співвідповідача Херсонську міську раду.
У попередньому судовому засіданні ухвалою від 01 жовтня 2008 року, викладеною у протокольній формі, суд залучив до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_2.
Рішенням суду від 10 жовтня 2008 року постановлено визнати за ОСОБА_1 право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати ТОВ «Україна» переоформити на ім'я ОСОБА_1 особовий рахунок на вказану квартиру.
В апеляційній скарзі Херсонська міська рада просить рішення суду скасувати і відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених нею позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам житлового законодавства. Крім того, апелянт посилається на те, що судова повістка про виклик в судове засідання на 10.10.08 р. надійшла на адресу міської ради запізно, а тому остання була позбавлена можливості направити до суду свого представника і надати відповідні докази у підтвердження заперечень проти позову.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи скарги не визнала і просила рішення суду залишити без змін. Відповідачка ОСОБА_2 щодо вирішення справи покладається на думку суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України , колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що вона розглянута у відсутність представника відповідача - Херсонської міської ради, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Так, лист суду від 11.09.08 року про слухання справи 10.10.08 року о 14.30 год. був вручений виконкому Херсонської міської ради 06.10.2008 року, в той час як відповідно до вимог ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.
Вказаний лист не містить відомостей , які відповідно до вимог ст.75 ЦПК України, щодо змісту судової повістки повинна містити судова повістка про виклик у суд (а.с.47).
Апелянт зазначає, що саме ця обставина позбавила його можливості направити в судове засідання свого представника і надати свої заперечення та відповідні докази на підтвердження цих заперечень проти заявленого ОСОБА_1 позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд розглянув справу у відсутність представника Херсонської міської ради, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання, що відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий судовий розгляд.
Скасовуючи судове рішення з наведених вище підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при розгляді даного спору суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а обставини, які суд вважав встановленими, не доведені.
Так визнавши за позивачкою право користування спірним жилим приміщення, суд виходив з того, що вона проживала в ньому з 1996 року по 2005 рік разом з чоловіком - ОСОБА_3., який був наймачем цього
приміщення, за його згодою, вела з ним спільне господарство і мала спільний бюджет.
Після смерті наймача, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не проживає в квартирі через те, що в цьому їй чинить перешкоди житлово-експлуатаційний орган.
Вказані обставини суд вважав встановленими на підстав пояснень самої позивачки та показань свідка ОСОБА_4
Однак суд не зважив, що відповідно до ст.57 ЦПК України пояснення сторін є доказом у цивільній справі лише в тому випадку, якщо вони допитані судом як свідки в установленому ст.62 ЦПК України порядку.
ОСОБА_1 як свідок судом не допитувалася, а свідок ОСОБА_4 підтвердив лише факт проживання позивачки у спірному жилому приміщенні, в той час як зважаючи на положення ст.65 ЖК України, у спірних правовідносинах встановленню піддягали факти щодо дотримання позивачкою установленого порядку вселення у спірне приміщення, зокрема, чи була на те письмові згода всіх членів сім'ї, які проживали разом з наймачем, чому позивачка не була прописана в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем її проживання та чи не обумовлювався угодою між нею, наймачем та членами його сім'ї певний порядок користування жилим приміщенням (п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України від 12.04.1985 року №2 з послідуючими змінами).
Із змісту копії ордера на спірне жиле приміщення, що надавалася суду, вбачається, що право на вселення в це приміщення на день видачі ордера (14.06.90 року) мала дочка наймача - ОСОБА_2 (а.с.7).
Будучи залученою до участі в справі як співвідповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1, нині ОСОБА_2. в суді першої інстанції пояснень не давала і вказані вище обставини щодо неї залишились не з'ясованими.
Не з'ясовувалося судом також питання щодо місця прописки, а в послідуючому реєстрації позивачки, як на день вселення в спірне жиле приміщення, так і на день смерті наймача.
Відповідно до паспорта ОСОБА_1, який їй виданий уже після смерті ОСОБА_3., вона зареєстрована в АДРЕСА_2 з 04.11.2005 року (а.с.6).
Відомості щодо вказаної обставини в період з 1995 року по січень 2005 року судом не витребовувалися, наявність у позивачки іншого житла на той час і на теперішній час не перевірялася, а тому висновки суду в цій частині не підтверджені належними доказами.
Не встановлений судом та не підтверджений доказами і той факт, що на день смерті наймача - ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 року) ОСОБА_1 проживала у спірному жилому приміщенні.
Обставини, за яких після смерті наймача квартира була опечатана працівниками житлово-експлуатаційного органу через відсутність в ній інших членів сім'ї, а також щодо участі позивачки в похованні ОСОБА_3. судом не досліджувалися, хоча вони мають важливе значення для правильного ви рішення справи.
Зобов'язавши ТОВ «Україна» переоформити на ім'я ОСОБА_1 особовий рахунок на спірну квартиру, суд не вирішив питання щодо зміни
договору найму жилого приміщення, як це передбачено ст.106 ЖК України, яка регулює спірні правовідносини як за часом їх виникнення відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, так і згідно ч.ч.2, 3 ст.810 ЦК України, які передбачають, що підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом, тобто ЖК України.
Суд допустив порушення норм матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин ст.824 ЦК України, яка їх не регулює, підстави і предмет позову у ОСОБА_1 не уточнив і право на вчинення необхідних процесуальних дій, всупереч ст.10 ЦПК України їй не роз'яснив; який орган, компетентний вирішувати питання щодо зміни договору найму жилого приміщення, що є об'єктом права державної або комунальної власності згідно ст.18 ЖК України, не з'ясував і цей орган, у випадку, якщо управління житловим фондом здійснюється не Херсонською міською радою, а уповноваженим нею органом, до участі в справі не залучив.
Зважаючи на наведені вище допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене судом в даній справі рішення як незаконне та необгрунтоване підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених пунктами 3, 4 ч.1 ст.311 ЦПК України.
При новому розгляді суду слід врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та залежно від встановленого, відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, п.п.3, 4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради частково задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 10 жовтня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.