У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  

Верховного Суду України в складі:  

Жайворонок Т.Є.,   Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Чернелево-Руської сільської ради, ОСОБА_5 про скасування рішень №44 від 23 листопада 2006 року та №291 від 16 січня 2009 року, зобов’язання не чинити перешкод у видачі та оформленні документів для приватизації земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від            24 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Чернелево-Руської сільської ради, ОСОБА_5 про скасування рішень №44 від 23 листопада 2006 року та №291 від 16 січня 2009 року, зобов’язання не чинити перешкод у видачі та оформленні документів для приватизації земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від            24 листопада 2009 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про скасування рішень №44 від 23 листопада 2006 року та №291 від 16 січня 2009 року, зобов’язання не чинити перешкод у видачі та оформленні документів для приватизації земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.С. Перепічай