Справа № 1-19/2010    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді Суходольського М.І.

Судді Охріменка І.К.

народних засідателів Накопюка В.І., Росавської Л.В., Снитка В.М.

при секретарі Єгоровій С.А.

з участю прокурора Кругляк Н.М.

Потерпілого ОСОБА_8

Адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12

вчителя школи-інтернату ОСОБА_13

представника служби

у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_14

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в місті Тальне справу про обвинувачення

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тальне Черкаської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, жителя с. Довгеньке Тальнівського району Черкаської області, раніше судимого 22.07.2003 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.3, 69, 70 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі; 17.05.2007 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі. 03.03.2009 року постановою Крюківського районного суду                   м. Кременчука Полтавської області звільнений умовно-достроково на 8 місяців і 22 дні

 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п. п. 6, 12, 304 ч.1 КК України  

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Чарджоу республіка Туркменія, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючої, не одруженої, жительки АДРЕСА_1, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої та        

    ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Тальне Черкаської області, громадянина України, українця, учня ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого

у вчиненні  злочинів передбачених ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п. п. 6, 12 КК України  колегія

в с т а н о в и л а :

    ОСОБА_15 та ОСОБА_17, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою і неповнолітнім ОСОБА_17 23.06.2009 року близько              2 год. 30 хв. в АДРЕСА_2, умисно з корисливих мотивів вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_18 з метою заволодіння чужим майном (конем з возом) поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров’я  особи що зазнала нападу, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В ході розбійного нападу ОСОБА_15, ОСОБА_17 та неповнолітній ОСОБА_17 маючи умисел на позбавлення життя іншої людини, діючи спільно та цілеспрямовано, з метою заволодіння чужим майном вчинили умисне вбивство потерпілого ОСОБА_18 при наступних обставинах.

Так неповнолітній ОСОБА_17 з розбігу та в стрибку наніс удар потерпілому ОСОБА_18 ногою в спину, а ОСОБА_15 штовхнув ОСОБА_18 руками, підставивши свою ногу, від чого останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 спільно стали наносити удари ногами потерпілому в різні частини тіла. За пропозицією ОСОБА_15, ОСОБА_17 побіг до хати, взяв дерев’яну  качалку, яку передав ОСОБА_15  і останній став наносити удари качалкою по тулубу і голові потерпілого.

Не подолавши опір потерпілого, оскільки він продовжував кричати та вириватися, ОСОБА_17 побіг в будинок, взяв дві подушки, одну з яких поклали потерпілому  під голову, а другу він передав матері ОСОБА_17 та почав закривати рота потерпілому рукою щоб він не кричав, а в цей час ОСОБА_17, застосовуючи фізичну силу, стала душити потерпілого рукою за горло тримаючи подушку на його обличчі. ОСОБА_15  в цей час тримав потерпілого руками за ноги, однак потерпілий продовжував кричати та пручатися.

Після цього, ОСОБА_17 взяв дерев’яну палицю, яку органам слідства встановити не вдалося, і наніс один удар потерпілому по голові. Потерпілий затих і перестав чинити опір.    

В результаті розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 потерпілого ОСОБА_18, останньому заподіяна черепно-мозкова травма з переломом кісток основи черепа з епідуральною гематомою, що ускладнилась здавленням головного мозку. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та від яких смерть потерпілого настала на місці.

В подальшому, з метою приховання слідів злочину, труп ОСОБА_18 ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 спільно перенесли і кинули в яму для зберігання буряків, розташовану в цьому ж дворі, накидали сіна, одежу ОСОБА_15, покривало, на якому переносили труп, і підпалили.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 119/248 від 25.08.2009 року, від спалення, заподіяні потерпілому ОСОБА_18 такі тілесні ушкодження:

– верхня та нижня  губа, зовнішній ніс, вушні раковини частково обвуглені;

– повністю згоріла шкіра, прилеглі м’які тканини і майже повністю кістки тазу та нижніх кінцівок;

– частково обгоріла передня поверхня грудної клітки та передня частина черевної стінки в нижній третині з евісцерацією кишківника, шкіра грудей та живота по передньо-бічним поверхням обвуглена до глибоких шарів з глибоким обвугленням м’язів;

– обгоріла права плечова кістка до середньої третини, праве передпліччя від середньої третини, права кість відсутня;

– кістки тазу та нижніх кінцівок відсутні;

– окремо лежачий обгорілий фрагмент нижньої третини лівої стегнової кістки та лівого колінного суглобу з верхньою третиною лівої великої та малогомілкових кісток;

– наявний також обгорілий фрагмент верхньої та середньої третин правої стегнової кістки довжиною 22,3 см;

–  також окремо лежачі обвуглені частини трубчатих кісток, недиференційованих  плоских тазових кісток та недиференційованих  шматків обвуглених м’яких тканин.

    Дані тілесні ушкодження утворилися від дії високої температури та полум’я.

    Після розбійного нападу та вбивства ОСОБА_18 ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 заволоділи належним потерпілому майном, а саме: конякою вартістю                          2757 грн. 70 коп. і возом вартістю 1500 гривень, а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 4257 грн. 70 коп.

    ОСОБА_15, достовірно знаючи що ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 являється неповнолітнім, умисно втягнув його в злочинну діяльність, тобто шляхом умовлянь та погроз розправитися з ним, схилив неповнолітнього ОСОБА_17 спільно вчинити розбійний напад та вбивство потерпілого ОСОБА_18 з метою заволодіння чужим майном.

    23.06.2009 року ОСОБА_15 спільно з неповнолітнім  ОСОБА_17 вчинили розбійний напад і вбивство потерпілого ОСОБА_18 за вище викладених обставин.

    Допитаний в якості підсудного ОСОБА_15 спочатку висунув алібі і заявив, що він ніякого відношення не має до вбивства  ОСОБА_18, в ніч вбивства він ночував у сусідки ОСОБА_19 і про вбивство ОСОБА_18 дізнався вранці від ОСОБА_17, яка йому розповіла що вбила ОСОБА_18

    Коли суд викликав в судове засідання для перевірки його алібі ОСОБА_19 і її чоловіка ОСОБА_20, то підсудний ОСОБА_15 відмовився від свого алібі, попросив оголосити його показання, дані ним в ході досудового слідства в якості обвинуваченого, оголосити протокол відтворення обстановки і обставин події злочину та переглянути відеозапис з його участю, де він розповідав і показував яким чином він спільно з ОСОБА_17 і ОСОБА_17 вчинили злочин.

    Після оголошень його показань і перегляду відеозапису з його участю, ОСОБА_15 визнав себе винним повністю у вчинених злочинах, підтвердив дані ним показання і відмовився давати показання в судовому засіданні, заявивши що він буде відповідати лише на запитання.

    Допитана в якості підсудної ОСОБА_17 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю і суду пояснила, що 22 червня 2009 року вона отримала дитячі гроші і зустрівши сільських дівчат ОСОБА_4 і ОСОБА_21, прізвищ їх вона не знає, які також отримали дитячі гроші, вирішили погуляти та відпочити. Всі зібралися в неї дома на АДРЕСА_2 Коли вони вже відпочивали, прийшов її співжитель ОСОБА_15 Син ОСОБА_22 був дома і доглядав меншого брата ОСОБА_18. Потім ОСОБА_4 привела дядька ОСОБА_18, щоб він також випив чарку горілки. До цього вона ОСОБА_18. не знала і не бачила. ОСОБА_18 приїхав конякою з возом. Всі разом стали відпочивати, вживаючи спиртні напої. ОСОБА_15 більше пив пиво.

    Потім дівчата, ОСОБА_4 і ОСОБА_21 пішли додому поратись по господарству, а вона, ОСОБА_15, ОСОБА_18 і сини ОСОБА_22 та ОСОБА_23 залишилися в хаті.

    ОСОБА_15 з сином ОСОБА_22, замкнувши її з ОСОБА_18 в хаті, кудись поїхали. Як потім розповів ОСОБА_15 і син ОСОБА_22, що вони їздили конякою ОСОБА_18 щоб перевірити рибацькі сітки, чи спіймалася там риба.

    ОСОБА_18 став загравати до неї, але вона відіпхнула його і посадила на стілець. Більше він її не чіпав. Потім ОСОБА_18 став запитувати її куди подівся ОСОБА_15 та став хвилюватися за свого коня, однак вони з хати не могли вийти, тому що були закриті.

    Через деякий час прийшов ОСОБА_15 із сином. ОСОБА_18 запитав його, де його коняка? ОСОБА_15 відповів що все нормально, коняка з возом у дворі. ОСОБА_18 став збиратися їхати додому, але ОСОБА_15 став умовляти його щоб він ще трохи посидів. Потім ОСОБА_15 сказав їй що "завалимо" дядька і заберем собі коняку з возом. Вона заперечила йому, але ОСОБА_15 став погрожувати їй розправою. Вона злякалася за себе та за дітей і не стала йому заперечувати.

    Коли вийшли всі у двір, то вона побачила як її син ОСОБА_22 з розбігу вдарив дядька ОСОБА_18 ногою в спину, але потерпілий не впав. В цей час ОСОБА_15 вдарив дядька ОСОБА_18 рукою і ногою і ОСОБА_18 впав на землю. ОСОБА_15 став бити ОСОБА_18  ногами в різні частини тіла. Потім син ОСОБА_22 виніс з хати качалку, передав ОСОБА_15 і останній став наносити удари качалкою потерпілому по тулубу і голові. ОСОБА_18 кричав і просився щоб не били.

    Вона звернулася до ОСОБА_15 щоб він перестав бити ОСОБА_18 і сказала, – нехай дядько їде додому. ОСОБА_21 продовжував бити ОСОБА_18  і сказав до неї щоб не заважала, а то буде їй те що і дядькові. В цей час син ОСОБА_22 виніс дві подушки, одну з яких вони  поклали під голову потерпілому, а другу поклали на обличчя. ОСОБА_22 став рукою закривати рота дядькові щоб він не кричав, а вона  притримувала подушку та взявши за горло потерпілого, стала його душити. Однак ОСОБА_18  продовжував кричати та пручатися.

    ОСОБА_21 звернувся до неї і сказав: "Ти ж медпрацівник і знаєш як убити людину". Вона відповіла, що не знає як убивати людину. ОСОБА_21 сказав допомогти йому вбити ОСОБА_18, а він все візьме на себе, якщо це викриється. Потім  ОСОБА_21 став сам закривати рота ОСОБА_18 щоб він не кричав, а син ОСОБА_22 взяв дерев’яну палицю довжиною близько 2 метрів і вдарив потерпілого по голові. ОСОБА_18     затих і став весь труситися. ОСОБА_21 сказав що він вже жити не буде.  Вона продовжувала тримати потерпілого  за горло і він затих та перестав труситися, він помер. Тіло ОСОБА_18 ОСОБА_21 накрив рядниною, якою була накрита коняка, тому що ішов дощ. Після цього вона пішла до хати до свого маленького сина, але син ОСОБА_22 покликав її знову вийти у двір та допомогти перенести труп ОСОБА_18 до бурякової ями.

    За пропозицією ОСОБА_21 вона взяла ще одну ряднину, поклали труп на неї і затягли та вкинули труп у яму із-під буряків, щоб спалити. Всі втрьох накидали в яму сіна, поскидали старий одяг, ряднини, подушки і підпалили, накривши яму шифериною.

    У вчиненому вона розкаюється і просить суд не позбавляти її волі, оскільки злочин вона вчинила, тому що боялася розправи ОСОБА_15        

    Підсудний ОСОБА_15 підтвердив показання ОСОБА_17, за виключенням того, що він їй не погрожував, а вони спільно вчинили вбивство щоб забрати собі коня з возом.

    Допитаний в якості підсудного неповнолітній ОСОБА_17 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і суду пояснив, що він проживає, виховується і навчається в Бабанській школі-інтернаті. На шкільні канікули приїжджає до матері.

    22 червня 2009 року він знаходився на канікулах і проживав в с. Довгеньке з матір’ю, меншим братиком ОСОБА_18 та співмешканцем матері – ОСОБА_15 Він знав що ОСОБА_24 раніше судимий і боявся його тому що він агресивно поводився, як з матір’ю  так і з ним.

    В цей день до них прийшли сусіди – тітка ОСОБА_4 і тітка ОСОБА_21, вони з матір’ю відпочивали, пили горілку, а він  грався з маленьким братиком. Потім додому прийшов ОСОБА_15, а потім тітка ОСОБА_4 привела дядька ОСОБА_18 Вони всі разом відпочивали, пили горілку. ОСОБА_15 пив горілку та пиво і добряче напився. Потім ОСОБА_15 покликав його і сказав що потрібно поїхати конякою до річки та перевірити рибацькі сітки чи зловилась там риба. По дорозі ОСОБА_15 сказав йому що потрібно вбити дядька і коняка буде наша. Він не погодився. ОСОБА_25 штовхнув його на землю і хотів переїхати конякою. Він злякався і не став більше заперечувати.

    Коли вони приїхали назад додому, то мама сказала що ОСОБА_18 чіплявся до неї. ОСОБА_25 щось говорив ОСОБА_18,  але вони не сварилися.

    ОСОБА_18 запитав ОСОБА_25 де коняка і став збиратися їхати додому. ОСОБА_25 не хотів щоб ОСОБА_18 їхав додому і сказав до матері:  "Зараз "завалимо" діда і заберем коняку з возом".

    Коли він ішов відкривати ворота щоб ОСОБА_18 поїхав, ОСОБА_25  накинувся на нього і став його бити ногами та качалкою по тулубу і голові. Вбив ОСОБА_18 ОСОБА_25. Він допомагав йому  лише тим що закривав рота рукою щоб він не кричав. ОСОБА_26 допомагала душити потерпілого тому що ми боялися ОСОБА_25. Він дядька ОСОБА_18 палицею не бив, це ОСОБА_25 вдарив потерпілого качалкою по голові і з рота в нього пішла піна. Злякавшись він прийняв руку, якою закривав рота. ОСОБА_18 затих і ним стало трусити. Потім дід затих. На пропозицію ОСОБА_25 вони всі втрьох перетягнули діда до ями і вкинули його туди. Потім ОСОБА_25 накидав туди сіна, старий одяг, ряднини, на них перетягували труп ОСОБА_18, подушки і він запалив все щоб сховати сліди

    Коняку з возом вони забрали собі і ОСОБА_25 сказав, що коняку здамо на м'ясо, а воза здамо на металолом і візьмемо гроші, або віз втопимо в річці.    

Вранці він разом із ОСОБА_25 поїхали конякою з возом щоб знайти покупців. Біля річки ОСОБА_25 залишив його з конем та возом, а сам пішов кудись шукати покупців. В цей час підійшов якийсь дядько і став питати за господаря коняки. Він сказав, що господар десь пішов. Тоді дядько запитав хто він і де його батько. Він сказав що зараз покличу і втік. Потім він зателефонував до ОСОБА_25 і повідомив, що коняку знайшли, а він втік.

25.06.2009 року працівники міліції виявили труп ОСОБА_18 і затримали ОСОБА_15     У вчиненому він розкаюється і просить не позбавляти його волі, взяти до уваги що він допомагав вбити ОСОБА_18 ОСОБА_15, тому що він погрожував йому розправою.

Підсудний ОСОБА_15 підтвердив пояснення неповнолітнього ОСОБА_17 і уточнив, що дійсно він запропонував вбити ОСОБА_18 щоб заволодіти конякою з возом,         ОСОБА_17 також наносив удари ногами потерпілому  в різні частини тіла, саме він, ОСОБА_17, вдарив ОСОБА_18 по голові дерев’яною палицею після чого потерпілий перестав кричати та став труситися. ОСОБА_17 і ОСОБА_17 помагали йому перетягнути труп до ями, куди вони його разом вкинули. ОСОБА_17 наносив сіна, а він скинув свою одежу в якій був одітий і вчиняв вбивство ОСОБА_18, вкинув у яму а також вкинув подушки та ряднини на яких перетягували труп потерпілого. ОСОБА_17 все це підпалив.

Що стосується погроз, то дійсно він погрожував ОСОБА_17, але вже не пам’ятає як саме.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_8 суду пояснив, що достовірно про обставини вчинення злочину відносно його батька ОСОБА_18 він не знає. Йому лише відомо що 22.06.2009 року батько поїхав конякою з возом по глину в с. Довгеньке і не повернувся. Його шукали кілька днів, а потім знайшли обгоріле тіло в ямі біля будинку по АДРЕСА_2, де проживали ОСОБА_15, ОСОБА_17 зі своїми дітьми  –   сином ОСОБА_22 і сином ОСОБА_23.

Як пізніше йому стало відомо, що вони причетні до вбивства його батька.

Він просить застосувати до всіх підсудних найвищу міру покарання – довічне позбавлення волі.

Позов до винних у смерті його батька він буде подавати після вступу вироку в законну силу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_26 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_18 був його сватом.    

22 червня 2009 року ОСОБА_18 приїхав своєю конякою з возом і вони разом привезли йому глини. Потім пообідали і сват поїхав додому. Вечором зателефонувала до нього сваха і запитала де її чоловік. Його дома не було. Вранці він став сам хвилюватися і пішов його шукати. Проходячи біля двору, де проживали підсудні, він побачив ОСОБА_16 і запитав про свата. Вона сказала, що ОСОБА_18 поїхав від них близько 23 години додому. Він пішов дальше шукати свата. Коли знаходився у дворі ОСОБА_16  то його здивував неприємний запах, неначе з м’ясокостного заводу, але ОСОБА_16 про це нічого не сказала.

Через кілька днів  йому стало відомо, що ОСОБА_15, ОСОБА_16 зі своїм сином ОСОБА_22 вчинили вбивство ОСОБА_18, спалили його труп в ямі свого двору, а коняку з возом хотіли забрати собі.

      Допитаний в якості свідка ОСОБА_27 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_18 був його тестем.

    22.06.2009 року до нього зателефонувала теща і повідомила  що пропав тесть. Він розпочав його пошуки. На узліссі с. Тарасівни, недалеко від річки Гірський Тікач, він побачив прив’язану коняку з возом, що належала його тестю. На возі сидів маленький хлопчик. Це був підсудній ОСОБА_17 Він його запитав де його батько або хто-небудь старший. Він сказав, що зараз погукає. Пока він підійшов до рибалок, що  сиділи на берегу річки щоб поговорити та напитися води, хлопчик втік. Через кілька днів  працівники міліції знайшли труп тестя в ямі домоволодіння де проживали підсудні. Як пізніше він взнав, що ОСОБА_15, ОСОБА_17 і її син ОСОБА_17 вчинили вбивство ОСОБА_18 і хотіли забрати собі коняку з возом.

    Допитана в якості свідка ОСОБА_19 суду пояснила, що 22.06.2009 року вона з сусідами ОСОБА_28, ОСОБА_29 получили "дитячі" гроші. Там познайомились з ОСОБА_30, яка також получила "дитячі" гроші. Всі разом вирішили влаштувати "дівичник" і відпочити. Взявши кожна з собою спиртне, вони зібралися в будинку ОСОБА_17 і стали відпочивати. Незабаром прийшов чоловік ОСОБА_31 ОСОБА_15 та його мама. Під вечір прийшов її чоловік ОСОБА_20 і сказав щоб вона ішла додому так як там заплуталося теля, а чоловік пішов собі на роботу. Біля двору сусіда вона побачила ОСОБА_18 якого добре знала, оскільки він був сусідом її батьків у с. Глибочок і стала розмовляти з ним. Таким  чином вони підійшли до двору  де жила ОСОБА_31 із ОСОБА_15. З двору вийшов ОСОБА_15 і став розмовляти з ОСОБА_18, а вона пішла в двір щоб допомогти готувати вечерю і продовжити відпочивати.

    Через деякий час до них прийшли ОСОБА_15 та ОСОБА_18. Коня з возом вони поставили у дворі. Всі сіли за стіл, стали вечеряти і пити горілку.

    Близько 21 го.30хв. вона пішла додому поратись по господарству та впорядкувати і положити спати двох дітей. Десь через годину прийшов додому з роботи чоловік і вони разом полягали спати. Ні вона, ні її чоловік з дому не відлучалися до ранку.

    Розмови про те, що її чоловік не ночував дома, а вона провела ніч з кимось іншим є неправдою.

    Про трагедію, що сталася з ОСОБА_18 вона взнала пізніше, коли працівники міліції виявили його труп у ямі двору де проживали ОСОБА_15 і ОСОБА_31 з дітьми.

      Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що 22.06.2009 року він був на роботі, помагав односельчанину ОСОБА_34 будувати сіносховище. Коли він вдень прийшов додому за інструментом, то взнав що його дружина відпочиває в ОСОБА_16. Він зайшов до ОСОБА_16 і сказав жінці щоб розплутала теля. Вони запропонували йому посидіти з ними, але він випив одну чарку горілки і пішов знову на роботу. Додому він повернувся близько 23 години і ліг з жінкою спати. Ні він, ні його жінка нікуди з дому не відлучалися до ранку.

    Про трагедію, що сталася з ОСОБА_18 він взнав через кілька днів.

    Підсудний ОСОБА_15 підтвердив показання свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_20 і висунуте ним алібі про те що він ночував у ОСОБА_20 є неправдою.

    Крім визнання вини підсудними ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17, пояснень потерпілого та свідків, їх вина по епізоду розбійного нападу і вбивства           ОСОБА_18 доведена слідуючими доказами:

– даними заяви ОСОБА_27 в якій він повідомив, що 22.06.2009 року його тесть ОСОБА_18 поїхав конякою з возом у с. Довгеньке по глину і додому не повернувся, яка зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень громадян про злочини в Тальнівському РВ УМВС.

(а. с. 2 т.1)

– даними протоколу огляду місця події з фототаблицями до нього, згідно якого 25.06.2009 року в АДРЕСА_2 в ямі двору виявлено обгорівший труп ОСОБА_18 з ознаками насильницької смерті.

(а. с. 10-43 т.1)

– даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочинів з участю ОСОБА_15 та переглядом відеодиска, де він спочатку добровільно розповів а потім показав на місці, яким чином і при яких обставинах він разом з ОСОБА_17 і ОСОБА_17 вчинили розбійний напад і вбивство потерпілого ОСОБА_18, після чого труп викинули в яму та спалили.

(а. с. 105-118 т.1)

– даними протоколу допиту ОСОБА_15 в якості обвинуваченого з участю адвоката ОСОБА_32 від 02.07.2009 року, де він детально розповів при яких обставинах і яким чином спільно з ОСОБА_17 і ОСОБА_17 вони вчинили розбійний напад та вбивство ОСОБА_18 з метою заволодіння конякою  і возом останнього.

(а. с.122-124 т.1)

– даними протоколу явки з повинною ОСОБА_17, згідно якого вона добровільно розповіла при яких обставинах і яким чином вона спільно із ОСОБА_15 і сином ОСОБА_17 вчинили розбійний напад та вбивство потерпілого ОСОБА_18 з метою заволодіння його конякою і возом, після чого труп вкинули в яму та спалили.

(а. с. 126-127 т.1)

– даними протоколу явки з повинною ОСОБА_17 який добровільно розповів при яких обставинах і яким чином він спільно із ОСОБА_15 і ОСОБА_17 вчинили розбійний напад та вбивство потерпілого ОСОБА_18 з метою заволодіння його конякою з возом, після чого труп потерпілого кинули в яму та спалили.

(а. с. 128-129 т.1)

– даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочинів з участю ОСОБА_17 та переглядом відеодиску де вона спочатку добровільно розповіла, а потім показала на місці при яких обставинах і яким чином вона спільно із ОСОБА_15 та ОСОБА_17 вчинили розбійний напад і вбивство ОСОБА_18  з метою заволодіння його конякою з возом, після чого труп вкинули в яму і спалили його.

(а. с. 210-238 т.2)

– згідно висновку експерта № 119/248 від 25.08.2009 року смерть ОСОБА_18 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа з епідуральною гематомою що ускладнилась здавленням головного мозку.

    Макроскопічно: під м’якими покровами склепіння черепа посередині в потиличній ділянці – тонкий темно-червоно-коричневий крововилив розмірами 6 х 8 см, справа та зліва в епідуральному просторі міститься біля 450 мл рідкої темно-червоної крові та пухких темно-червоних згортків. Над твердою мозковою оболонкою рівномірно розподілений по всій поверхні мозкового черепа шар сухої, буро сіроватої крові біля 0,8 см товщиною. В ділянці потиличної кістки на відстані 3,5 см над внутрішнім потиличним бугром – Л-подібний перелом розмірами променів 11 х 0,4 та 9,8 х 0,4 см, лінії переломів звивисті, йдуть ззаду донизу та до переду доходячи до основи пірамідок правої та лівої  тім’ячних кісток.

    Вище зазначені тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю ОСОБА_18

В ділянку голови ОСОБА_18 було нанесено не менш як одна травматична дія (удар).

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії твердих тупих предметів без чітких ідентифікаційних ознак, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові від 23.06.2009 року незадовго до настання смерті ОСОБА_18 і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя.

    При зовнішньому дослідженні виявлено: верхня та нижня губа, зовнішній ніс, вушні раковини – частково обвуглені. Повністю згоріла шкіра, прилеглі м’які тканини й майже повністю кістки тазу та нижніх кінцівок. Частково обгоріла передня поверхня грудної клітки та передня черевна стінка в нижній третині з евісцерацією кишківника, шкіра грудей та живота по передньо-бічним поверхням обвуглена до глибоких шарів з глибоким обвугленням м’язів. Обгоріла права плечова кістка до середньої третини, праве передпліччя від середньої третини та права кість відсутні. Ліва кість, ліве передпліччя та лівий ліктьовий суглоб з нижньою третиною лівої плечової кістки відсутні. Кістки тазу та нижніх кінцівок відсутні. Окремо лежачий обгорілий фрагмент нижньої третини лівої стегнової кістки та лівого колінного суглобу з верхньою третиною лівої великої та малогомілкових кісток. Наявний також обгорілий фрагмент верхньої та середньої третини правої стегнової кістки довжиною 22,3 см. Також окремо лежачі обвуглені частини недиференційованих  плоских тазових кісток, частин трубчатих кісток та недиференційовані  шматки обвуглених м’яких тканин.

    Дані тілесні ушкодження утворилися від дії високої температури та полум’я, можливо після настання смерті ОСОБА_18

    Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень можливість виконання ОСОБА_18 цілеспрямованих рухів можливе на протязі короткого проміжку часу 15-30 хв.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 не задовго до його смерті при механізмі спричинення та обставинах вказаних ОСОБА_15 під час відтворення обстановки і обставин події можливе.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 не задовго до смерті при механізмі спричинення та обставинах вказаних ОСОБА_17 можливе.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 не задовго  до смерті при механізмі спричинення та обставинах вказаних ОСОБА_17 можливе.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 при падінні з висоти власного росту, з положення стоячи на травмуючий предмет малоймовірне.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 внаслідок нанесення ударів ногами та палицями можливе.

    Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 внаслідок нанесення ударів кулаками малоймовірне.

    Судово-медичних даних про те, чи відчував при отриманні тілесних ушкоджень         ОСОБА_18 сильний біль не мається.

(а. с. 189-195 т.1)

– згідно акту № 462 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 26.08.2009 року ОСОБА_15 на період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння та на теперішній час будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав і не страждає, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі.

    За своїм психічним станом ОСОБА_15 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

(а. с. 220-225 т.1)

– згідно  акту № 464 амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_17 на період часу до якого відносяться інкриміновані їй діяння та на теперішній час будь-яким хронічним захворюванням психіки, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не страждала і не страждає. Відмічені в неї прояви легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з незначними емоційно-вольовими розладами – обумовлюють її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь  у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом ОСОБА_17 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

(а. с. 207-212 т.1)

– згідно акту № 424 амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 03.08.2009 року ОСОБА_17 на період часу до якого відносяться діяння та на теперішній час будь-якими хронічними психічними захворюваннями, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав і не страждає. Прояви в нього легкої розумової відсталості (рівень легкої дебільності) з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами при збереженні в цілому вольових процесів, здатності до прогнозу, достатній критичності – обумовлює його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Індивідуально-психологічні особливості підекспертного ОСОБА_17 знайшли своє відображення в його поведінці в інкримінованій      йому ситуації, але суттєво не вплинули на його свідомість та діяльність.

За своїм психічним станом ОСОБА_17 не потребує примусових заходів медичного характеру.

(а. с. 234-242 т.1)

Вина підсудного ОСОБА_15 у вчиненні ним злочину – втягнення неповнолітнього ОСОБА_17 в злочинну діяльність доведена слідуючими доказами:

–   копією свідоцтва про народження де зазначено, що ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 і на момент вчинення злочинів є неповнолітньою особою.

(а. с. 148 т.2)

.– даними характеристики Корсунської сільської ради  Тальнівського району на ОСОБА_17, де зазначено  що він ІНФОРМАЦІЯ_7.

(а. с. 150 т.2)

– показаннями вчителя Бабанської школи-інтернату ОСОБА_13, яка суду пояснила, що ОСОБА_17 є учнем 7 класу школи-інтернату і навчається в даній школі з першого класу.

– показаннями підсудного ОСОБА_17, який суду пояснив що ОСОБА_15 знав про його неповнолітній вік, однак погрожуючи розправою, запропонував "завалити" дядька ОСОБА_18 та забрати в нього коняку з возом.

    23.06.2009 року він разом із ОСОБА_15 та матір’ю ОСОБА_30 вбили ОСОБА_18

– показаннями підсудного ОСОБА_15, який суду пояснив що він знав про неповнолітній вік ОСОБА_17, запропонував йому вбити ОСОБА_18 щоб заволодіти конякою з возом. Він також йому погрожував, але вже не пам’ятає як саме.

– показаннями підсудної ОСОБА_17, яка суду пояснила що ОСОБА_15 знав про неповнолітній вік її сина ОСОБА_22, саме ОСОБА_15 запропонував вбити ОСОБА_18 щоб забрати коняку, а вона з сином допомогли вбити потерпілого тому що ОСОБА_15 їм погрожував розправою і вона боялася за себе і за дітей, тому і допомогла вчинити злочин.

    Оцінюючи зібрані в справі докази, в результаті їх всебічного, повного і об’єктивного дослідження, показання підсудних, потерпілого та свідків колегія суддів вважає, що вина підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_17  в інкримінованих їм злочинах доведена повністю.

    Показання підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_17 дані ними як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні свідчать про умисні спільні дії направлені на розбійний напад і позбавлення життя іншої людини з метою заволодіння чужим майном та узгоджуються між собою, обставинами справи, протоколом огляду місця події і висновками експертів про заподіяння тілесних ушкоджень, які потягли смерть потерпілого.

Не має сумнівів і в тому, що ОСОБА_15 втягнув неповнолітнього ОСОБА_30 в злочинну діяльність, де спільно вчинили особливо тяжкі злочини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 за ст.187 ч.4 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а щодо ОСОБА_15 – ще й особою яка раніше вчиняла розбій.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 за п.6 ст.115 ч.2 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, оскільки після вбивства ОСОБА_18     ка В.В. підсудні заволоділи належною потерпілому конякою з возом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 за п.12 ст.115 ч.2 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_15 за ст.304 ч.1 КК України як втягнення  неповнолітніх в злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_15 знав про неповнолітній вік ОСОБА_17 і шляхом умовлянь та погроз схилив його до вчинення розбою та вбивства потерпілого ОСОБА_18, які вони спільно вчинили 23 червня 2009 року за вище викладених обставин.

Переходячи до призначення міри покарання всім підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу ОСОБА_15, який будучи раніше судимим на умовному терміні відбування покарання на шлях виправлення не став, став організатором злочинної діяльності і знову вчинив ряд умисних особливо тяжких злочинів, особи ОСОБА_17 і ОСОБА_17, обставини що пом’якшують покарання ОСОБА_15 – це визнання  ним своєї вини і каяття у вчиненому та молодий його вік; ОСОБА_17 – це вчинення злочину вперше, визнання нею своєї вини і розкаювання у вчиненому, знаходження в неї на утриманні малолітньої дитини 29.01.2009р.н., вчинення  певного тиску на неї з боку ОСОБА_15 при вчиненні злочинів; ОСОБА_17 – це вчинення ним злочину вперше, у неповнолітньому віці, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому та втягнення його в злочинну діяльність під впливом і тиском дорослої раніше судимої особи, обставини що обтяжують покарання ОСОБА_15 і ОСОБА_30 – це вчинення ними злочину в стані алкогольного сп’яніння, щодо ОСОБА_17  обтяжуючих обставин покарання не встановлено, і вважає за необхідне всім підсудним призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки ОСОБА_15 і ОСОБА_17 фактично вели аморальний спосіб життя, негативно вплинули на неповнолітнього ОСОБА_17 що призвело до спільного вчинення особливо тяжких злочинів, тому їх перевиховати без ізоляції від суспільства в даний час неможливо.

    Підсуднім ОСОБА_15 і ОСОБА_17 застосувати додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки вони злочини вчинили із користі.

    ОСОБА_17 конфіскацію не застосовувати, оскільки він вчинив злочини в неповнолітньому віці.

    Суд не може погодитись із вимогами потерпілого ОСОБА_8 про призначення всім підсуднім покарання у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки підсудні ОСОБА_15 і ОСОБА_17 визнали свою вину і розкаюються  у вчиненому і відповідно до ст.50 КК України та судової практики покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобіганню вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, тому їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

    Що стосується неповнолітнього ОСОБА_17, то за законом довічне позбавлення волі неповнолітнім  не призначається.

    Суд вважає за можливе до неповнолітнього ОСОБА_17 застосувати вимоги ст. 69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі передбачених санкціями ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.6,12 КК України, оскільки він вчинив злочини за наявності декількох вище викладених пом'якшуючих обставин покарання і під впливом дорослої  раніше судимої особи.

    Суд не може погодитись із доводами адвоката ОСОБА_11, який в інтересах свого підзахисного ОСОБА_17 вважає за необхідне виправдати останнього за ст. 187 ч.4 КК України, оскільки на його думку умисел ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_17 був направлений на вбивство ОСОБА_8, а не на розбій, виходячи з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» №2 від 07.02.2003 року, де в ч.3 п.10 вказаної постанови Пленуму зазначено: У  разі вчинення  умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.3 ст.262, ч.3 ст.308, ч.3 ст.312,ч.3 ст.313,ч.3 ст.289 КК).

    Оскільки ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_17 спочатку вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_18 з метою заволодіння його майном під час якого заподіяли смерть людині тому в наявності є ідеальна сукупність злочинів і їх дії слід кваліфікувати як за ч.4 ст.187 так і п.6 ч.2 ст.115 КК України.

    Цивільний позов не заявлений. Судових витрат немає.

    Потерпілому роз'яснено право звернення до винних осіб за відшкодуванням збитків в порядку цивільного судочинства після вступу вироку в законну силу.

    Долю речових доказів вирішити в порядку ст.81 КК України.

    Міру запобіжного заходу всім підсуднім залишити тримання під вартою. Строк покарання рахувати з часу їх затримання та зарахування терміну попереднього ув'язнення.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України колегія суддів

з а с у д и л а :

    Визнати винним ОСОБА_15  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п. п. 6, 12, 304 ч.1  КК України і призначити покарання:

– за ст.187 ч.4 КК України – 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

– за ст.115 ч.2 п.6,12 КК України – 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

– за ст. 304 ч.1 КК України – 5 років позбавлення волі.

    На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_15 у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Тальнівського районного суду від 17 травня 2007 року і остаточно визначити покарання ОСОБА_15 у вигляді 15 років і 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 залишити тримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з 25 червня 2009 року.

    Визнати винною ОСОБА_16  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187  ч.4, 115 ч.2 п. п. 6, 12 КК України  і призначити покарання:

– за ст. 187 ч.4 КК України – 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

– за ст. 115 ч.2п.6,12 КК України – 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

    На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_17 покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_17 залишити тримання під вартою.

    Строк покарання ОСОБА_17 рахувати з 12 березня 2010 року, з моменту взяття її під варту.

    Визнати винним ОСОБА_17  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п. 6, 12 КК України  і призначити йому покарання:

–  за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 7 років

позбавлення волі;

– за ст. 115 ч.2 п.6,12 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі.

    На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_17 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_17 залишити тримання під вартою.

    Строк покарання рахувати з 12 березня 2010 року. Зарахувати в строк відбування покарання термін тримання його під вартою в період досудового слідства з 07.07.2009 по 06.11.2009 року.

    Цивільний позов по справі не заявлено.

    Судових витрат по справі немає.

    Речові докази: дерев'яну палицю, джинси, футболку чорного кольору, дві пари сандалів, скляну банку, пластикову пляшку, скляну рюмку, що знаходяться в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Черкаській області – знищити.

    Речові докази: коняка та віз, що знаходяться на збереженні у потерпілої ОСОБА_33 залишити у повному її розпорядженні.

    Речові докази: годинник, викрутку, молоток, відрізок дроту, покривала, дерев'яну палицю, що знаходяться в камері схову Тальнівського РВ УМВС України в Черкаській області – знищити.     ДВД – диски із записами слідчих дій по відтворенню обстановки і обставин події злочинів з участю ОСОБА_15 та ОСОБА_16  залишити при даній кримінальній справі.

    Засудженим ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_17 роз'яснено право на ознайомлення з протоколом судового засідання і принесення на нього зауважень.

    Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Верховного Суду України через апеляційний суд Черкаської області на протязі одного місяця з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_17 в такий же термін з дня вручення їм копії вироку.

Головуючий - підпис

Суддя     - підпис

Народні засідателі - підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Черкаської області                     М.І.Суходольський