АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 1345                                                                           Головуючий в 1інстанції –  Буйкін М.І.

Категорія                                                                                             Доповідач – Темнікова В.І.                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            31 березня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

            головуючого –  Темнікової В.І.,

            суддів – Мартинюка В.І.,  Ступіної Я.Ю.,

            при  секретарі – Плотнікова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду  Луганської області  від 05 січня 2010 року за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

                Рішенням Рубіжанського міського суду  Луганської області  від 05 січня 2010 року суд  позовні вимоги задовольнив частково, а саме: визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1 та зобов’язав відділ реєстрації, громадянства та міграції Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області зняти з реєстрації їх за місцем знаходження спірної квартири. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 1500 грн. було відмовлено через їх необґрунтованість.

            Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм  матеріального та процесуального права, а також на те, що  судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи та невірно оцінені надані  докази.

             Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

             В судовому засіданні відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, посилаючись на те, що їй не має куди зареєструвати дитину, тому апеляційну скаргу вона подала саме в інтересах неповнолітньої дитини.

              Відповідач в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а  рішення суду без змін, пояснивши, що фактично  відповідачка не живе в квартирі з квітня 2008р., хоча в позовній заяві він  написав інші строки і не уточнив цього в судовому засіданні, так як не знав, що це має якесь особливе значення.

            Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає, що  рішення  суду  підлягає   скасуванню  з наступних підстав:

              Ухвалюючи рішення по справі, суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що позивач згідно договору купівлі – продажу від 02.04. 1998р. є власником квартири, розташованої за адресою – м. Рубіжне вул.. Визволителів, 104/ 39. 06.12.2002р. сторони уклали шлюб. В лютому 2006р. відповідачка була зареєстрована в даній квартирі.  В лютому 2004р. у сторін народилася дочка ОСОБА_4 яка також зареєстрована у спірній квартирі. В листопаді 2008р. сторони припинили сумісне проживання і відповідачка, залишивши спірну квартиру, разом з дочкою переїхала на інше місце проживання за адресою:  АДРЕСА_2. 05.12.2008р. шлюб між сторонами було розірвано. В грудні 2008р. відповідачка вивезла з спірної квартири всі належні їй та дитині речі. Тому, проаналізувавши  зазначені обставини в їх сукупності, а також враховуючи те, що на час  винесення рішення відповідачка з дитиною  вже  не проживає в квартирі  без поважних причин понад рік, суд дійшов висновку про  обгрунтованість позовних вимог в частині визнання  відповідачки з дитиною такими, що втратили право користування жилим приміщенням в спірній квартирі та зняття їх з реєстрації  за адресою даної квартири. В той же час позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 1500 грн. за користування квартирою та надані житлово – комунальні послуги за період з листопада 2008р.  суд визнав необґрунтованими.

           Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1500 грн. ніким із сторін у встановленому законом порядку не оскаржується.

                Однак, приймаючи рішення про зобов’язання відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області зняти  відповідачку з дитиною з реєстраційного обліку в спірній  квартирі, суд фактично вирішив питання про права  і обов’язки  особи, яка не була залучена до участі у справі у якості відповідача, зобов’язувати ж виконати будь – яке прийняте судом рішення можна саме  сторону по справі ( позивача та відповідача).

            Крім того, судом не були належним чином враховані положення ч. 4 ст. 12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”  стосовно того, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. В контексті розгляду позову, предметом спору по якому є також  право користування  неповнолітньої  дитини  сторін жилою площею в спірній квартирі,  яка є власністю її батька і в якій  зареєстрована неповнолітня дочка сторін, суду  необхідно було вирішити питання про необхідність залучення до участі у справі органу опіки та піклування, чого судом по справі зроблено не було.

            Проаналізувавши зазначені обставини  по справі в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що  прийняте по справі рішення  зачіпає  права та законні інтереси осіб, які не були притягнуті у встановленому законом порядку  до участі у справі.

            Розглянувши справу без  притягнення зазначених осіб  до участі у справі, суд грубо порушив вимоги чинного законодавства, а тому згідно вимогам ст. 311 та ч.3 ст. 303  ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

                Скасовуючи рішення з зазначених підстав, колегія суддів вважає недоцільним робити аналіз іншим доводам апеляційної скарги до прийняття остаточного рішення по справі, через те, що вони можуть стати  предметом дослідження суду під  час нового розгляду  справи судом 1 інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 314,315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:        

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –  задовольнити.

           Рішення Рубіжанського міського суду  Луганської області  від 05 січня 2010 року -  скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

           Ухвала набирає законної сили негайно після  її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення в касаційному порядку .

Головуючий

Судді